«Книжковий світ» дарує спілкування і пропонує новинки для олександрійців

Комунальне книготоргівельне підприємство нині рідкість. Місце під сонцем у таких підприємств намагаються всіма способами відібрати. Бо тут не продають коштовності, не мають надприбутків, переймаються поширенням знань, а не отриманням комерційної вигоди. Врешті, завдання у таких комунальних підприємств зовсім інше – підтримувати дуже корисну для людини звичку – читати книги, не забувати класику і знайомитись з новинками літератури, навчатися та навчати дітей, завдяки найбільш оперативному джерелу інформації, що не потребує жодного енергоносія. Мова про звичайну книжку.

Наше інтерв’ю зі Світланою Качановою, директором комунального підприємства «Книжковий світ», книгарні на центральній площі міста, що поруч з колишнім рестораном «Інгулець».

– Зараз усі підприємства живуть, м’яко кажучи, не дуже добре, економіка не зростає. Як живе книготорговельне підприємство?

– Так само як усі, теж не просто. Однак ми працюємо без збитків, намагаємось знайти «золоту середину» між тим, що може принести вигоду і тим, що потрібно для духовного життя олександрійців. Книжка – це шлях до духовності, вона не тільки товар, але й продукт людської праці. Мені, наприклад, приємно тримати у руках книжку, читати і перечитувати улюблені сторінки творів. Це, до речі, значно корисніше для зору і для здоров’я людини, ніж спілкування з електронними носіями.

– У деяких засобах масової інформації міста, зокрема комунальних, підпорядкованих міській владі, лунають негативні висловлювання на адресу очолюваного вами підприємства.

– Ми самі дивуємось, у чому побачили якусь крамолу наші місцеві керівники, а щодо тих газетних публікацій, то не секрет, що одна з газет, де опублікували негативну інформацію про нас, є офіційним рупором міської влади, а інша – теж підвладна меру, бо її керівник член виконкому. Ми намагались там опублікувати нашу думку, але вирішили не втягуватись у полеміку, бо розуміємо, що в цих виданнях свободи слова насправді немає і там нас просто не надрукують. Правди там не доб’єшся, а неправди про нашу роботу міська влада поширила і так вже багато. Чи варто вдаватися до такого рівня спілкування? Я вважаю, що ні, ми краще будемо працювати. Щодо конфлікту, то вже рік міська влада намагається або закрити, або з’єднати наше підприємство з іншим, збитковим. Хоча це все одно, що влити кров хворої людини у тіло здорової: хвороби не позбавиться ні та, ні інша. Адже інше підприємство якраз має чимало мінусів на своїх рахунках. Навпаки, наш магазин працює беззбитково. Кожного кварталу ми надаємо звіти в міськвиконком та податкову інспекцію, сплачуємо податок на прибуток. В магазині немає боргів по комунальним платежам, до пенсійного фонду, по податкам. Заборгованість по заробітній платі теж відсутня. Ми справно платимо орендну плату, яку нам постійно збільшують. І все одно хочуть об’єднати і говорять неправду про нашу діяльність. Ми вже звикли до цього протистояння, але наше підприємство як працювало, так і буде працювати далі. Ми не кинемо олександрійців напризволяще, наше комунальне підприємство і далі буде книжковим світом для городян.

– Що потрібно для того, щоб розвивати книготорговельну діяльність, залучати людей до читання?

– Потрібні економічні стимули для тих, хто працює на цьому ринку послуг. Ми не проти конкуренції, навпаки, вона завжди допомагає працювати якісніше. Але хотілось би, щоб ця конкуренція була чесною. Якщо комусь встановлюють оренду 1 гривня в рік, тоді нехай і іншим. Якщо через бюджет дотують на сотні тисяч гривень, тоді іншим треба давати таку саму допомогу. Взагалі я розумію так: якщо підприємство працює, забезпечує роботою, виконує свою соціальну місію, тоді йому, як мінімум, не треба заважати. Треба запитати, чим допомогти. А у нас якось навпаки.

– А чим ви дійсно можете нині допомогти громаді, що зараз пропонуєте такого, чого немає у конкурентів?

– Ми активно співпрацюємо з видавництвами, і асортимент книжкової продукції постійно оновлюється. Колектив виконує своє завдання і забезпечує жителів міста якісною довідковою, художньою та дитячою літературою, іншою друкованою продукцією. Зараз, наприклад, з’явилися зразки підручників за новою шкільною програмою, які можливо замовити у будь-якій кількості на 2015-2016 навчальні роки. Ось наші сьогоднішні переваги. А завтра ми так само будемо дивитись на ринок і враховувати інтереси покупців і відповідно реагувати. Це ж врешті не хобі, а наша робота, єдине робоче місце для кожного з працівників і ми будемо працювати так, щоб ми завжди були потрібні олександрійцям.

А щодо сотень тисяч гривень, які хочуть виділити на погашення збитків нашим колегам з іншого книжкового підприємства, з яким міська влада намагається об’єднати нашу книгарню, то, на мою думку, краще їх віддати на заробітні плати та на забезпечення достойних умов праці вчителям або лікарям, працівникам культури чи комунальним службам, а не відправляти їх у відпустки за свій рахунок.

– Що буде завтра, чи є майбутнє у книгарні? Час змінюється, влада теж, а ринок не стоїть на місці…

– Як я вже говорила, ми звертаємо увагу на потреби сьогоднішнього дня. Ми продовжуємо працювати і дуже вдячні всім жителям міста за підтримку, будемо звертатись до всіх гілок влади, щоб від нищення книгарень місцева влада перейшла до відродження книготорговельної галузі, а крім того, можливо, прийняла нарешті програму підтримки видавничої діяльності та книготорговельної галузі в місті, якої, до речі, вже декілька років в Олександрії немає. Треба залучати людей до книг і прекрасного. Я в це вірю і колектив мене підтримує.