Верховний Головнокомандувач і дипломат

Порошенко  виглядає як безальтернативний гарант курсу на Євросоюз та НАТО 

Мюнхенська конференція з питань безпеки, лютий. З промовою виступає представниця України Юлія Тимошенко. Говорить російською, апелюючи до міжнародних партнерів: «У світі є країни, в тому числі в тому регіоні, який я представляю, які або не можуть, або не хочуть – і це теж нормально – вступати в НАТО. Зокрема, Україна… Але є питання і вищого рівня. Як сприйме Росія і як це позначиться на взаємодії та партнерстві Європи й Росії, якщо Україна і подібні країни рухатимуться в НАТО… Я не хочу більше стресів для ЄС…»

Хтось скаже – фейк. Хіба може притомний кандидат у президенти України виступати проти членства в НАТО та заглядати до рота росіянам? Але так усе й було. З одним уточненням: згадана промова в Мюнхені мала місце десять років тому, в лютому 2009-го, коли Тимошенко була главою українського уряду. 

На жаль, Юлія Володимирівна в той період свого перебування у владі зробила дуже багато, щоб Україна не отримала План дій щодо членства в Альянсі. Її визначальним партнером був Володимир Путін. Спіч про потребу звіряти зовнішньополітичні кроки з Москвою Тимошенко виголосила через півроку після окупації РФ території Грузії – коли всі свідомі політики й експерти криком кричали, що наступною жертвою агресії Кремля стане Україна.

Деякі конкуренти Порошенка на виборах влаштовують Кремль. Тому українцям треба дуже-дуже пильно придивлятися до цих конкурентів, –політолог Володимир Цибулько

Мюнхенська конференція. Лютий нинішнього, 2019 року. Від України виступає президент Петро Порошенко. «Диявол у цій війні один, і цей диявол знаходиться в Кремлі», – заявляє Порошенко. Він укотре закликає згуртуватися перед наступом РФ на Україну і Європу та нагадує, що саме в Мюнхені у 2007 році Путін оголосив війну цивілізованому світу, і світ тоді не сприйняв його погрози всерйоз.

Одним із результатів переговорів Порошенка в Мюнхені стає новий – «азовський» – пакет санкцій Євросоюзу проти РФ. Він переконаний, що з Москвою слід говорити лише з позиції сили.

Життя показало, що апетити російських «собирателей земель» з кожним роком лише зростають. Після Абхазії та Південної Осетії Кремль окупував Крим і Донбас, розв’язав гібридну війну проти всього континенту. Відповіддю на таку нахабну політику загарбання і дестабілізації може бути лише ефективна система колективної безпеки Європи. І саме її частиною має стати Україна, потрапивши під парасольку НАТО.

19 лютого українська влада зробила великий крок у цьому напрямку: під час урочистого засідання Верховної Ради президент Порошенко підписав ініційований ним же закон про зміни Конституції, в яких зафіксовано «стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору». Ці поправки парламент підтримав конституційною більшістю – 334 голосами. Відтак президент України стає офіційним гарантом курсу держави на членство в ЄС і НАТО, Кабінет Міністрів забезпечує реалізацію цього курсу, а намагання збочити з європейського шляху будуть оскаржені в Конституційному Суді.

«Європоправки» до Конституції символічно підсумували п’ятирічку руху України до ЄС і НАТО під час першого терміну  Петра Порошенка. Навіть опоненти визнають, що він є найбільш європейськи орієнтованим президентом в історії України та найефективнішим політиком, який провадить політику європейського вибору. 

В активі Порошенка – Угода про асоціацію з ЄС, всеосяжна зона вільної торгівлі з Євросоюзом, безвізовий режим для українців у Європі, відмова від купівлі газу в РФ, здобуття канонічної Помісної православної церкви, незалежної від Москви, модернізація української армії за стандартами НАТО. 

Порошенко як Верховний головнокомандувач зупинив російську агресію і звільнив дві третини території Донбасу, окуповані РФ. Чи можна в ролі ефективного «главковерха» на передовій уявити, наприклад, Володимира Зеленського? Питання риторичне. Як і те, чому в програмі Зеленського немає чіткої оборонної та євроатлантичної конкретики.

Візит голови Євроради Дональда Туска до Києва та його виступ у Верховній Раді, на церемонії підписання змін до Конституції про членство в ЄС і НАТО, стали визнанням того, що європейська революція в Україні перемагає. Туск віддав належне п’ятирічним зусиллям Петра Порошенка на цьому напрямку. «…І я зараз можу сказати: немає справедливої Європи без незалежної України. Немає безпечної Європи без безпечної України. А простіше кажучи, немає Європи без України», – констатував президент Європейської ради.

Брюсселю не може не імпонувати здоровий фанатизм Порошенка, який після асоціації, безвізу й томосу проголосив нову мету – подати заявку на членство в Євросоюзі та отримати План дій щодо членства в НАТО в  2023  році. Власне, Петро Олексійович – єдиний із кандидатів у президенти першого ешелону, хто вписує проєвропейські задачі у свою виборчу програму.

Як помітив політолог Сергій Таран, іншим політикам вигідна відсутність конкретики у виборчих програмах, адже якщо чітко прописати там інтеграцію в ЄС і НАТО, доведеться це виконувати. «Я не виключаю, що багато кандидатів просто не хочуть сваритися з Росією. А Кремль робить ставку не лише на проросійську колону в Україні, а ще й на коаліцію з такими кандидатами», – зауважує експерт.

«Є прямі заяви російського керівництва про «чорта лисого, тільки не Порошенка». Це означає, що прямі конкуренти Порошенка на виборах влаштовують Кремль. Тому українцям треба дуже-дуже пильно придивлятися до цих конкурентів», – помічає в свою чергу політолог Володимир Цибулько.

План Порошенка щодо Європи – чіткий та амбітний, і багато хто ставиться до нього скептично. Мовляв, не подужаємо, надірвемося. Але ж згадаймо: так само у 2014 році не вірилося в тісну асоціацію з ЄС, у вихід українських товарів на європейські ринки замість російського, у безвіз для всіх українців із біометричними паспортами, у здобуття справжньої церковної незалежності. А все це ми вже отримали (точніше – вибороли), попри величезний опір Російської державної і військової махини. Натомість, завдяки ефективній дипломатії Порошенка, санкції з РФ не лише не зняли, а й посилили.

Для безвізового режиму було проведено півтори сотні успішних змін і реформ у різних сферах суспільного життя. І вже зараз ми виконуємо домашнє завдання – звісно, значно масштабніше – для вступу в Північноатлантичний альянс.

Навіть опоненти визнають, що Порошенко  є найбільш європейськи орієнтованим президентом в історії України

В України уже був такий шанс за каденції президента Ющенка. Але тоді отриманню ПДЧ НАТО завадила як активна протидія опозиції на чолі з відверто проросійським Януковичем, так і лукава політика нібито «патріотичної» прем’єрки Тимошенко. Політолог Олександр Палій робить висновок: тодішня протидія Тимошенко НАТО обернулася смертями 11 тисяч українців. Росія відібрала український Крим та потопила в крові Донбас.

Сьогодні, на відміну від 2009 року, влада в Україні єдина в прагненні до ЄС і НАТО. Тож зараз вкрай важливо не змарнувати ще один шанс на потрапляння під безпекову парасольку НАТО. А де стандарти Альянсу, зміцнення армії, демократичних інституцій та економіки – там і перспектива вступу до Євросоюзу.

До речі, ще одна заявлена ціль Петра Порошенка – після другої президентської каденції стати членом Європарламенту від України як члена ЄС. Нехай і це вийде, в нього та в нас.