Статтi

на попередню сторiнку

Вступ України до ЄС та НАТО — ​головна мета в стратегії президента Петра Порошенка

Вступ України до ЄС та НАТО — ​головна мета в стратегії президента Петра Порошенка

Днями набули чинності зміни до Конституції, в яких зафіксовано «стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору».

Це не просто гасло. Поправки до Основного закону, ініційовані Президентом Петром Порошенком та проголосовані конституційною більшістю Верховної Ради (334 голосами), стали, як кажуть у народі, «захистом від дурня», якому колись може забагнутися розвернути країну зі шляху інтеграції в ЄС і НАТО та знову повести Україну в напрямку «русского мира».

Тепер Президент України є офіційним гарантом реалізації стратегічного курсу держави на членство в Євросоюзі й НАТО, а Кабінет Міністрів, своєю чергою, має забезпечувати реалізацію цього курсу. Спроби «зіскочити» з європейської дороги будуть оскаржені в Конституційному Суді.

Водночас зміни до Конституції, які вступили в силу на річницю перемоги Євромайдану, стали символічним підсумком п’яти минулих років руху України до ЄС і НАТО — ​руху, хто й що б не казав, у правильному напрямку: до загальноєвропейських демократичних цінностей, безпекової «парасольки», своєї ідентичності, спільної з вільним світом Європи.

«Сьогодні ми не збираємося озиратись на Росію. Ми не будемо питати дозволу в Путіна, куди нам рухатися далі. Ми йдемо своїм шляхом. Ми самі приймаємо рішення, як забезпечити власну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність», — ​заявив президент Порошенко на урочистому засіданні парламенту 19 лютого, перед тим як підписати закон про «європейські» зміни Конституції.

Він нагадав, що десять років тому через відсутність єдиної лінії президента, парламенту й уряду Україна втратила можливість отримати План дій щодо членства в НАТО. «Сьогодні позиція глави держави, Кабінету Міністрів і керівництва парламенту — ​одностайна».

Те, що за останні роки Україна якісно змінилася і консолідувала зусилля на шляху до ЄС і НАТО, визнало й керівництво Євросоюзу: на підписання конституційних змін приїхав голова Європейської Ради Дональд Туск. Уперше світовий лідер такого рівня виголосив усю (!) промову з трибуни ВР українською мовою.

«Завдяки дипломатичному лідерству Порошенка у нашої країни з’явилася стратегія — ​сьогодні ми точно знаємо, куди йдемо. Він єдиний, хто гарантує вступ України до НАТО та Євросоюзу і здатен це забезпечити».

Потужний спіч Туска майже весь розійшовся у ЗМІ на цитати. За визначенням політологів, ця промова має всі шанси увійти в історію як маніфест спільного шляху Європи й України. Туск визнав, що європейська революція в Україні перемогла, Україна довела свою істинну європейськість. Він де-факто засвідчив підтримку Брюсселем Петра Порошенка як рушія проєвропейських реформ в Україні.

«І я зараз можу сказати: немає справедливої Європи без незалежної України. Немає безпечної Європи без безпечної України. А простіше кажучи, немає Європи без України», — ​заявив президент Євроради.

Також він закликав українських політиків «тримати єдність у справах, які мають найважливіше значення для України», і застеріг від «наркотиків популізму».

Всі держави – члени Євросоюзу в часи російської агресії мають безумовно підтримувати Україну, і «тільки той, хто солідарний з Україною, має право називатися європейцем», наголосив Туск.

Такі високі оцінки з Брюсселя стали можливі після реалізації Києвом реформ, шлях до яких відкрила перемога Майдану, зокрема й досить успішна, за висновком Євросоюзу, антикорупційна політика. Винагородою за ці зміни стала ефективна Угода про асоціацію з ЄС, Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі, «безвіз» для українців у Європі.

Крім того, Брюссель і Вашингтон високо оцінюють розбудову та модернізацію наших Збройних сил. Максимально розширюючи співпрацю з НАТО та адаптуючи ЗСУ і Нацгвардію під стандарти Альянсу, Україна на своєму фланзі стала міцним заслоном для просування російського агресора далі на Захід. Відтак НАТО визнало Україну країною-аспірантом.

«Звичайно, є чимало претензій, які я приймаю. І помилок — ​визнаю — ​зроблено теж багато. Але факт, що за п’ять важких років наша влада ні на крок не відступила від європейської і євроатлантичної стратегії, це залишається фактом. Ми були послідовними, і ніхто не міг звернути нас з обраного шляху», — ​каже Президент.

За словами Верховного Головнокомандувача Порошенка, Кремль водночас намагається розділити і Україну, і Європу, але в цій війні Путін приречений на поразку. «За п’ять років він не зміг добитися в Україні жодної із поставлених цілей, і тактично, друзі, ми вже виграли! Коли доб’ємося стратегічної і остаточної перемоги — ​відповідь на це питання залежить від нашої єдності», — ​підкреслив Петро Порошенко у промові в ВР.

Що показово: серед основних кандидатів у президенти ніхто, крім Порошенка, не ставить перед собою завдання привести Україну до ЄС і НАТО. «Тож у прибічників європейського вибору альтернативи фактично немає», — ​зауважує нардеп Олександр Бригинець, маючи на увазі голосування 31 березня.

Політолог Олексій Голобуцький констатує: ініціатива Порошенка щодо змін Конституції нейтралізує зусилля проросійських політиків, навіть якщо вони правдами й неправдами зможуть знову опинитися у Верховній Раді. «У них не вийде скасувати Основний закон. Їм доведеться його дотримуватися. І, на мою думку, це дійсно блискучий хід Президента», — ​каже Голобуцький.

Туск визнав, що європейська революція в Україні перемогла, Україна довела свою істинну європейськість. Він де-факто засвідчив підтримку Брюсселем Петра Порошенка як рушія проєвропейських реформ в Україні.

«Завдяки дипломатичному лідерству Порошенка у нашої країни з’явилася стратегія — ​сьогодні ми точно знаємо, куди йдемо», — ​додає політолог.

Навіть опоненти Порошенка змушені визнати: він реалізовує європейську стратегію з перших днів свого перебування на посаді Президента, і саме він у питанні інтеграції в Європу просунувся найдалі порівняно з попередниками. Це — ​відповідь на чіткий суспільний запит.

На відміну від інших кандидатів, президент Порошенко оголосив конкретні завдання і терміни, пов’язані з євроінтеграцією: подати заявку на членство в ЄС та отримати План дій щодо членства в НАТО до 2024 року, під час своєї наступної каденції.

Багато хто скептично ставиться до цього амбітного плану. Але ж і так само не вірилося в Асоціацію України з ЄС у 2014 році — ​а сьогодні це найтісніше партнерство Євросоюзу з-поміж усіх країн-сусідів. Скільки невіруючих було щодо здобуття безвізового режиму з ЄС?! Однак Україна успішно виконала всі півтори сотні вимог у рамках Плану візової лібералізації, отриманого 2010 року — ​і «безвіз» є, працює без збоїв, за півтора року правом вільного в’їзду на територію Європейського Союзу скористалися понад два мільйони українців. На початку першої каденції Порошенка навіть оптимісти не сподівалися на утворення в Україні єдиної Помісної православної церкви…

Згадаймо, який опір чинив Кремль нашій асоціації з ЄС, вільній торгівлі, безвізу та, особливо, автокефальній церкві. Скільки зусиль доклала Росія, щоб скасувати або послабити європейські санкції проти неї. Однак на всіх цих фронтах Путін зазнав болючих поразок. А Томос узагалі став найгучнішим геополітичним провалом РФ з часу здобуття Україною незалежності. І ще п’ять років таких «ударів долі» Москва може просто не витримати.

Петро Порошенко довів, що для нього немає неможливих завдань. І ось черговий окреслений ним прожект — ​План дій щодо членства в НАТО і заявка на членство в ЄС, яка тісно пов’язана не лише зі структурними реформами, а й із перемогою над бідністю, значним підвищенням соціальних стандартів українців. У тому, щоб Порошенко здійснив цю місію під час свого другого терміну, мають бути зацікавлені всі українці.

Петро Щербина


0    178     27.02.2019


Коментарі (0)

Для додавання коментарів необхідно авторизуватися!