Площа спотикання: як депутати «Батьківщини» та Радикальної партії хотіли сподобатись людям, але з того вийшла одна політика

Міська влада недавно вирішила перекрити центральну площу Олександрії. Виконавчий комітет прийняв рішення створити пішохідну зону на центральному майдані. Площа закривалась для проїзду автомобільному транспорту. Ця ідея, а потім і спроба її реалізації викликала у одних захоплення, а у інших – протест. Зрештою, після втручання Патрульної поліції області, вся ця історія завершилась деблокуванням площі. Хто та як, і головне – навіщо встановив бетонні блоки на в’їзді Соборної площі, наразі встановлює місцевий суд. Проте це – окрема історія, де всі крапки не розставлено.

Новиною ж є те, що у місті розпочались справжні передвиборчі перегони. І якраз питання перекриття центральної площі яскраво показало політичну конфігурацію міської ради. Напередодні політичних баталій, які без сумніву розгорнуться і в Олександрії, дехто вже приміряє на себе мантію лідера думок. А дехто із місцевих політиків, мабуть, зробив так, як про це казав свого часу Михайло Грушевський. Відомий історик вважав, що піднімаючи повстання, один з гетьманів переоцінив сили. Хотіли скочити на коня та так старалися, що перескочили його. Відчуваючи народну підтримку та хвилю позитивного настрою виборців (хоча б і потенційних), міські депутати розгорнули знамено захисту народу і пішли у спротив до дій виконкому. І що ж – перескочили самих себе і коня заразом.

Автора!

Першим озвався на народний гнів у вигляді конкретного проекту рішення пан Михайло Матвієнко, який очолює фракцію «Самопомічі» у міськраді. Проект рішення, яким він пропонував скасувати згадані рішення виконкому виник на хвилі незадоволення діями влади ще до того, як всі заборонні рішення скасували. Потрібно чи ні було ухвалювати на цій сесії, що відбулась 5 жовтня, цей проект — окрема розмова. Але цікаво інше. Після тривалого поневіряння проекту по владних коридорах, він з’явився на світ. І за логікою подій, всі політичні сили, що говорили про деблокування площі мали б скористатись цим шансом і об’єднатися у сесійній залі. Про підтримку ідеї відновлення руху на центральній площі говорили майже всі партії, окрім провладної. Але тут і почались сюрпризи.

Мер – проти

Найочікуванішою була реакція мера. Олександрійський міський голова Степан Цапюк зауважив – депутат втручається у власні повноваження виконавчого комітету і це – суперечить чинному законодавству. «Скасувати дане рішення міська рада не має права, тільки за рішенням суду» –  вважає мер. І далі додає – «воно суперечитиме чинному законодавству» – прозоро натякаючи, що він, імовірно, заветує його, тобто не підпише. Якщо так станеться, рішення депутатів перетвориться на безглуздий папірець. Дещо загрозливо виглядало те, що всі депутатські комісії схвалили проект рішення і тільки одна з комісій не визначилась. Тобто депутати мовляв, підтримують проект.

Проте гучні заяви про підтримку людей на практиці виявились порожніми обіцянками, тобто по простому — брехнею.

Як доказ – реакція секретаря міської ради і члена партії «Батьківщина» та активної соратниці партії Юлії Тимошенко у міській раді. Виявилось, що вона зволікала із наданням висновку. Саме про це говорив автор проекту під час засідання. Тож на словах пані Олена говорила про підтримку людей, а як до діла та виконання обіцянки – почала активно захищати мерію. Перед голосуванням за проект рішення вона навіть спробувала припинити його і втрутилась особисто у процес. Навіть перебила головуючого на сесії мера. Ось яка дивна позиція! Невгамовну Олену Богоявленську ледве зупинив мер, що наполіг на голосуванні. Чи то пані Богоявленська хотіла вислужитись перед мерією і стрибнула вище потрібного, як отой невдаха-гетьман. Чи то просто істерика сталася у сесійній залі, бо секретар ради допустила до голосування проект, який міг виявитись ножем у спину виконавчій владі?

Хоча із «Батьківщиною» все взагалі складно і схоже ця партія в місті не може показати єдності та складається з якихось дрібних шматочків і приватних точок зору. Один з депутатів – Валентин Жежеря на сесії не був. Євген Алімов, який є очільником фракції – проголосував за проект Матвієнка, а інші депутати проголосували проти. Складається враження, що фракція взагалі розбіглась по закутках і шукає політичного порятунку десь на стороні.

Хоча ще не так давно, 18 вересня, фракція офіційно заявила – вона не підтримає ініціативу закриття площі Соборної в Олександрії для транспорту.

Оголошено це було офіційно і оприлюднено на сторінці партійного осередку: «Спільне засідання бюро Олександрійської міської організації партії «Батьківщина» та фракції в Олександрійській міській раді дослухались до думки жителів міста, та прийняли рішення: «Не підтримувати закриття площі Соборної у місті Олександрія для транспортних засобів та перетворення центральної площі міста на пішохідну зону, у випадку такої ініціативи як у теперішній час, так і при розгляді даного питання на перспективу.

Депутатський корпус фракції «Батьківщина» вдячний жителям міста за активну громадську позицію, та небайдужість до даного питання.

Нагадаємо, що в опитуванні городян з питання закриття чи не закриття площі Соборної для транспорту в  місті Олександрія 83% опитаних виявили бажання залишати площу відкритою для проїзду транспортних засобів і 17% олександрійців хотіли б щоб в центрі Олександрії з’явилась пішохідна зона». Тобто після тої заяви, не спростовуючи свою позицію, «Батьківщина», разом із пані Богоявленською проголосувала… проти своєї ж попередньої заяви, яка з’явилась на світ декілька тижнів тому. Що ж трапилось за цей час? Змінився вітер? Хтось отримав якісь преференції: гроші, посаду, вигідне рішення? 

Гнучкий радикал

Лідер місцевих радикалів Сергій Гриценко виявися найбільш «гнучким». Він як би і за народ, але і не проти мерії. Що не кажіть – досвід. І досвід продовжує удосконалювати. Бо як виявилось, він за те, щоб деблокувати центральний майдан міста. Про це він сказав з трибуни, підкреслюючи, що це і позиція депутатів партії. Але одразу сказав і те, що «голосувати за цей проект ми не можемо». Тобто як, спитаєте: спочатку за, а потім одразу проти? Роздвоєння особистості? Це питання з’ясувати простою логікою не вдається, бо метод індукції, відомий з університетського курсу логіки, мабуть, С.Гриценко не вивчав. Бо з його пояснень видно тільки розхристану анархію і плутанину. От самі дивіться. На початку виступу на сесії він активно доводив, як би аналізуючи текст проекту, що проект відміняє те, чого немає, тобто виконком вже сам все вирішив. Але це триває недовго. Нитка його роздумів прямує до іншої позиції – проект створений для того, щоб… «назад блоки поставить». І знову лунають аргументи на користь цього твердження. Причому Сергій Гриценко, який до речі обіймає ще й посаду заступника міського голови, чомусь впевнено коментує і правила дорожнього руху, і дії комунальників, і інші аспекти містобудівного законодавства. Експерт з експертів! Хоча якщо згадати попередні дії комунального сектору та управління економіки, експертним згадане рішення якось не виглядає. 

Проте і це не кінець. Пан Гриценко знову за своє – на його думку, проблеми центральної площі немає взагалі. Бо, процитуємо, «нічого нікому не забороняють».

А потім фіналізує всі свої старання на користь мерії і власного політичного іміджу. Виявляється, управління економіки, куратором якого є пан Гриценко, зараз активно працює для того, щоб надати проект встановлення на свята 10 майданчиків на центральній площі. Тому  на завершення: «Ми проти перекриття площі, але голосувати за безглузде рішення, я вибачаюсь, не буду». Гнучкість – зашкалює. Це було б смішно, якби не пояснювалось простою логікою подій: ми придумали щось таке, щоб виправдати свою відмову голосувати за деблокування і вперто стоїмо на цьому. А суть у чому? А у тому щоб при владі залишитись і своє місце не втратити. До речі, із всієї фракції, про яку так пишномовно говорив пан Гриценко, був присутній аж він сам-один.

Перед сесією фракція пана Гриценка говорила зовсім інше. І або він не керує організацією, або організація сама по собі, а він сам по собі. Запис на офіційній сторінці – 7 вересня: «Блокування центральної площі міста Олександрії створило незручності та викликало резонанс у городян. З метою з’ясування дійсної потреби створення пішохідної зони на Соборній площі силами Радикальної партії проводився збір підписів. Лише за два неповних дні більше тисячі олександрійців висловились проти блокування центра міста. Зафіксовані лише поодинокі випадки прихильності пішохідної зони, але не в такому вигляді, який вона має на даний момент. 

Олександрія це зручне, чисте та охайне місто. Завданням влади є його модернізація та розвиток, а тому наразі ведеться конструктивний діалог з міським головою, депутатськими фракціями та членами виконавчого комітету про створення комфортних умов для всіх олександрійців і гостей міста». Потім на цьому ж дописі коментарі: «Молодці! Не говорили багато і не піарились, а взяли і зробили! Так тримати!» і відповідь за підписом «Радикальна Олександрійщина»: «Так цього і намагаємося досягти!» І знову питання – так куди ж ділися тисяча підписів? Викинули у смітник? Людей використали, а потім виправдались тим, що не подобається проект рішення? Послідовність політиків вражає.

Хто за кого голосує?

Не стомили ми вас розшифровкою діалогів та цитат депутатів-політиків? Сподіваємось, що ні. Але якщо на все це поглянути з точки зору простого жителя міста, то виходить, що навіть болючу для одних та принципову для інших тему, місцеві політичні лідери використали зі своєю метою. Вони перевіряли, імовірно, свої мечі та панцирі. Видивлялись – хто кого підтримає чи ні. Хто кому поставить підніжку. Хто парирує удар. І що у результаті?

Лише 10 голосів «за» назбиралось, тобто голосів за скасування перекриття площі. Цього мало, тому рішення прийнято не було. Але депутати «засвітилися». Умовно кажучи, тепер стає зрозумілою майбутня передвиборча риторика місцевого політикуму, і як будуть діяти і надалі прихильники «Батьківщини» та «радикалів». Хтось сховається за спідницю виконкому. Хтось втече подалі від настирних чиновників світ за очі. А частина депутатів без зайвого галасу виконуватиме взяті на себе обов’язки і обіцянки виборцям. Факти річ уперта – послідовно голосували у повному складі за проект тільки дві фракції – Солідарності та Самопомочі. Для тих, хто бажає оцінити підтримку самостійно – перелік депутатів які голосували за проект щодо деблокування.

Євген Алімов – за

Олег Банковський – проти

Іван Баранов – за

Юрій Бойко – за

Олена Бондаренко – проти

Микола Воробченко – за

Оксана Головачова – проти

Анатолій Горошко проти

Сергій Гриценко – проти

Володимир Дожданик – проти

Олександр Долгіх – проти

Галина Кісельова – проти

Дмитро Колісник – за

Віталій Лоцман – проти

Михайло Матвієнко-  за

Оксана Нєгіна – проти

Наталія Олійник – проти

Ярослав Мацак – за

Сергій Ракута – за

Ігор Руденко – утримався

Тетяна Темник – проти

Володимир Хірса – за

Олег Холохоленко – утримався

Павло Шевченко –  проти

Анатолій Юнак – за

Олена Богоявленська – проти

Степан Цапюк – проти

Коментарі, як кажуть, зайві

Віктор Голобородько