Як хитрий фермер-директор і онук-поліцейський і гроші “заробили”, і продавали нічого не продали

Під крислатими вишнями, стоїть столик. Поруч парують свіженькі шашлики і милують око співрозмовників гарячі і прохолодні напої. Розмова йде повільно, але поступово стає все цікавішою. Дідусь розповідає онукові і вчить його як треба жити.

– А що, онучку, гарно живеться у дідуся? Це тобі не твоя державна служба, правда?

– Гарно, гарно. Скільки ж це треба грошей, щоб так жити? У мене зарплати не вистачить, щоб отак усе було.

– Ти онучку дурень-дурнем у житті. Вивчився, у обласній поліції, працюєш не один рік. Розумний такий. А не знаєш, що гроші самі до тебе не підуть. Треба якось заробляти їх. Або забирати.

– Це як забирати?

– А ось я хочу продати своє господарство.

Шматок шашлика ледве не перехопив подих у онука.

-Це ж як? Ти продаси? А як ми жити будемо?

Дідусь розсміявся і реготав хвилин три. Коли заспокоївся, продовжив.

-Ну ж кажу, що ти такий собі правильний, хоча і розумний. Я хочу продати ,а потім забрати. Гроші у кишені будуть, а господарство просто заберемо назад.

– Це як?

– Це вже ти ,розумнику мені розкажеш як. Ти ж вивчив закони? Знаєш усе. Подумай трошки і розкажи діду. Бо я вже старенький. А ви молоді, все знаєте. От і поділися знаннями.

І онук знаннями своїми поділився із дідусем і створив невелику, але дієву змову, яку у кримінальному кодексі називають злочинною групою.

Приблизно так, імовірно, починалась історія, що сталася із олександрійським фермерським господарством «Лан». Це у невеликому селі Бандурівка.

79-річний дідусь при доброму здоров’ї та за хорошого розуму працює собі і працює у цьому невеликому господарстві. Землі небагато, проте на життя вистачає. Аж тут вирішує дідусь продати своє господарство. І спочатку він все оформлює як і має бути- договір продажу за 98 тисяч доларів США. Підписує документи де реєструє заступником голови ФГ «Лан» нового власника, якому продав майно, техніку, посіви і все інше, включно із правом розпоряджатись усім, що належить підприємству. Навіть письмово клянеться у вірності і прихильності новому власнику і так і пише у договорі, що після отримання коштів «зобов’язується ніяким чином не втручатися у господарську діяльність ФГ «Лан». Підписи сторони поставили 14 вересня 2017 року. Але ота імовірна розмова чи її варіація все ж мали б мати місце. Бо вже 3 травня дідусь скасовує усе, що перед цим підписав. Немає посади заступника, змінив статут підприємства, припинив дію довіреності на управління корпоративною часткою і скасував складений на користь нового власника заповіт. От який став тепер освічений і юридично підкований дідусь. Без адвоката, без юриста взяв і забрав майно, за яке йому заплатили. Спитаєте як таке може бути? От так і може. Тим більше, якщо є гарний консультант.

До речі до теми шашлика і шматочка м’яса, який застряг з хвилювання онука. Це могло бути не випадковими. Бо як виявилось, до початку травня отой самий онук, який має пряме відношення до обласного управління поліції Тернопільської області, був беніфеціаром ФГ «Лан», тобто отримував зиск з роботи підприємства, про свідчать данні аналітичної системи Youcontrol.

Коли ж між старим і новим власником з’явились конфлікти і справа почала переходити у юридичну площину, онук грамотно вирішив пошвидше зникнути із тих самих беніфеціарів. Бо могло б і смаленим пахнути. Виявився б прямий зв’язок між заступником начальника відділу слідчого управління поліції та оборудкою із фермерським господарством.

Цікаво, що поліцейський чомусь ніколи не зазначав свою участь у цьому підприємстві та свою конкретну вигоду від цього бізнесу.

Цього немає у деклараціях згаданого правоохоронця ні за 2017 рік, ні за 2016, ні за 2015 рік. Це вже якось дивно, бо саме у цей час поліцейський якимось дивним чином сполучав у собі і обов’язки правоохоронця і власника комерційного підприємства.

Але чим закінчилась історія із бандурівським господарством «Лан»? А – нічим. Поки що, новий власник намагається оскаржити дії дідуся і родича таких видатних людей, у суді. І просить журналістів розповісти про цю аферу, щоб наступного разу ніхто не потрапляв на гачок. До речі, місцеві поліцейські вже знають активного дідуся, який, як виявляється, вже вдруге намагається прокрутити схожу аферу. Продає-непродає своє підприємство і просить поліцію наказати поганих людей, які ображають дідуся. Логіка у дідуся-фермера така: я старий, ви мені нічого не зробите. І живе собі далі – гроші забрав, людей обдурив.

У цій повчальній історії є один важливий висновок. Перед тим як вирішувати з ким працювати, перевірте чи немає у засновниках такого собі хитрого фермера Олександра Пасічного та не менш хитрого онука-поліцейського Дениса Бортняка, які можуть сидіти під крислатими вишнями і обговорювати нову, не менш вражаючу схему для інших підприємців.

Слідкуємо за подіями та розкажемо про те, як завершиться ця історія.