Нові об’єднані громади: наближення послуг до людей

Четверта частина сільських рад Кіровоградщини до 80% бюджету використовує на зарплату голові, бухгалтеру і землевпоряднику. У громадах, де живе менше тисячі населення, гроші бюджету «проїдаються» апаратом управління. Цей показник є яскравим доказом того, що збільшення кількості чиновників не призводить до якості управління територією. Лише громада, де згуртовується 3-5 тисяч населення, має можливості для розвитку. Створення потужних громад (що і є метою децентралізації), дозволить нормально забезпечувати потреби жителів території. Саме про це та інші особливості децентралізаційних процесів розповів журналістам директор Центра розвитку місцевого самоврядування Олег Яременко. Продовжуємо розповідати про особливості децентралізації на Кіровоградщині.

Об’єднуємось для більших можливостей

«Чим більше населення громади, тим менше коштів витрачається на управління громадою і тим більше коштів залишається на освіту, охорону здоров’я і благоустрій територій. Середня чисельність населення об’єднаних територіальних громад у нас сьогодні майже 7 тисяч. Це в принципі добрий показник, але чим він буде більший – тим краще для громади» – вважає О.Яременко.

Об’єднані громади після виборів отримають додаткові повноваження і додаткову відповідальність. Це стимулюватиме необхідність реорганізації апаратів виконавчих структур на території. Кількість управлінців, структура управління буде залежати від того, як і коли будуть громади перебирати на себе функцію управління галузями, зазначає експерт. Він розповідає про приклад створення нової управлінської системи у Соколовській ОТГ, що нині є однією з перших, створених на Кіровоградщині.

«Наприклад, Соколівська об’єднана територіальна громада має на сьогодні майже 60 чоловік штатних працівників. Вони управляють освітніми закладами, охороною здоров’я і перебирають на себе функцію соціального захисту. Деякі невеликі громади мають штат до 10 чоловік. Але ми повинні розуміти, що через два роки в центрах надання адміністративних послуг об’єднаних територіальних громад будуть видаватися і закордонні паспорти і водійські посвідчення, і багато-багато інших документів. Це власне є ще однією метою децентралізації – максимальне наближення послуг до населення. Люди повинні за довідками і реєстраційними речами їздити не в обласний центр чи районний, а максимально близько до центру об’єднаної територіальної громади».

Майбутнє районів Кіровоградщини

Створення ОТГ ставить цілком логічне питання про долю районів та районної влади. Яку вона функцію виконуватиме? Райони, як зазначає О.Яременко не зникнуть, але отримають новий статус та матимуть інше значення. Їх розміри стануть більшими, а повноваження суттєво відрізнятимуться.

«Є бачення записане в Стратегії реформи децентралізації щодо майбутнього районів. Жодного юридичного документу затвердженого з цього питання, поки що немає. Але я можу з великою долею вірогідності розповісти, що буде далі відбуватися.

Територія України, яка сьогодні нараховує значну кількість районів, а це більше 500, буде переформатована. Відбудеться територіальна реформа. Згідно з цією територіальною реформою, передбачається скорочення кількості районів у 3-4 рази. На території нашої області передбачається створення трьох районів Кропивницького, Олександрійського і Західного», – зазначає О.Яременко.

Чому саме так? Навіщо залишати райони, коли є ОТГ і міжбюджетні відносини із державою є прямими? На думку експерта, Україна використовує європейський формат управління територією. Тому що створити дворівневу систему «область-ОТГ» не є раціональним. Має бути субрегіональний рівень, який братиме на себе певні функції. Практика управління в інших європейських державах говорить, що він необхідний для вирішення специфічних завдань та діяльності на рівні району представника виконавчої влади – районного префекта.

«Охорона здоров’я другого рівня має базуватись на форматі нового району, тобто мова про госпітальні ради. Якщо взяти регіональний рівень – це рівень нашої області. Наприклад, німецькі землі – це майже повне співпадіння і по кількості населення, і по території. Рівень району – субрегіональний – це 150-200 тисяч населення. Україна вибрала європейський шлях розвитку. І ми маємо гармонійно будувати з Європою систему управління країною. Саме тому адміністративна реформа передбачає перетворення на рівні влади обласного і районного рівня. На рівні укрупнених районів – вся влада радам і виконкомам, а префект – представник президента – має спостерігати за юридичною правомірністю рішень, які будуть прийматися місцевими радами. Він матиме можливість зупинити ці рішення і звернутися до суду. Після суду, це рішення або вступає в силу, або ж відміняється, в залежності від того, що визначить суд. Це – французька модель, яка скоріше всього, буде використана у нас», – зазначає О.Яременко.

Коли відбудеться переформатування адміністративно-територіального устрою України? Тоді, коли переважна більшість України перейде на новий формат управління територіями. Сьогодні в Україні охоплено ОТГ 31% територій. До кінця року цей показник, за оцінкою експерта, сягатиме 50%. У 2020 році вибори до місцевих рад будуть відбуватись на новій територіальній основі. Тобто в країні буде створено загальну і однорідну систему управління державою. До речі імовірно що саме тоді будуть ініційовані і вибори старост.

Віктор Голобородько

Фото: maven.co