Життя об’єднаної громади: гроші без сита та стратегія розвитку

Продовжуємо розповідь про те, як змінюється життя громади завдяки створенню нового об’єднання. Продовжуємо знайомити читачів «Кур’єра громади» із прес-конференцією директора Центра розвитку місцевого самоврядування Олегом Яременком, яку він провів нещодавно із журналістами Кіровоградщини.

Гроші без сита і стратегія розвитку

Жителі об’єднаних територіальних громад, що нині створюються в Новій Празі та Приютівці отримають новий спосіб отримання грошей для потреб громади. Тривалий процес просіювання коштів з державної скарбниці до села і селища для них скасовується. Якщо створено громаду – держава дає більше відповідальності, але й більше самостійності і вже не буде підглядати за кожним кроком.

«Об’єднані громади виходять на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом. Сьогодні гроші в звичайну сільську раду заходять з державного бюджету в обласний бюджет, потім в районний бюджет, а потім це все приходить на місця. Об’єднані громади обійдуть ці два етапи – область і район – і матимуть прямі міжбюджетні стосунки між громадою та бюджетом. 60 відсотків податку з доходів фізичних осіб – це великий і дуже потужний аргумент на користь майбутніх об’єднаних громад. Це – великі потужні додаткові кошти, які громади можуть використовувати на свій розвиток» – зазначає Олег Яременко.

І він додає – витрачати кошти треба системно, а не поборювати «пожежні» ситуації». Для цього варто згадати про плановість дій влади, коли заздалегідь визначено пріоритети, коли є можливість на декілька років уперед планувати роботу.

«Звичайно розвиток громади неможливий без плану розвитку громади. Це можуть бути короткотермінові плани, це можуть бути стратегії розвитку. Кожна громада має визначитись з тим, як вона буде в майбутньому працювати, де вона буде брати кошти, як вона буде витрачати їх. Для цього і потрібно робити такі плани не сьогодні на завтра, а лише діяти за стратегічним плануванням. Так живе весь світ. По-іншому ефективно управляти територіями неможливо» – радить Олег Яременко.

Голови і старости

Чи не найбільшим острахом громадян є те, що після об’єднання у нову громаду, сельчани самостійно обиратимуть нову владу, а свою – сільську чи селищну, – ліквідують. Це є неточним тлумаченням послідовних кроків по створенню ОТГ. Все якраз навпаки – жителі невеликих сіл і селищ продовжують брати участь у місцевому самоврядуванні на рівні ради громади, дають свої голоси за бажання і новим головам громад. Нова система управління громадою не знищує самоврядні права громадян. Відбувається трансформування структури управління громадами. Управляти ОТГ простіше, використання фінансів ОТГ стає прозорішим, а влада отримуючи додаткові гроші перетворюється у ефективнішу.

«Зараз у громадах відбуваються вибори керівника об’єднаної громади – сільського чи селищного голови центральної садиби. Після проведення виборів обирається новий керівник чи той що напередодні управляв громадою. Із тих 13 об’єднаних громад які вже діють на території області, 11 територій обрали своїх попередніх керівників центральної садиби і лише двоє – змінилися. Обираються депутати ради громади. Вони обираються пропорційно кількості населення всіх сільських рад, які об’єдналися в одну територію. Ті ж сільські голови, які працювали на своїх посадах – це сільські голови інших садиб – автоматично отримують статус виконуючого обов’язки старости».

Як зазначає експерт, ця посада практично не відрізняється від існуючої посади сільського чи селищного голови нецентральної садиби, проте з дещо більшими можливостями.

«Староста має всі ті самі повноваження. Він – член виконкому ради громади. Він має таку саму печатку і видає ті самі довідки, що і раніше. Він працює в статусі старости до того часу, поки не відбудуться чергові вибори. Або ж до того часу, поки сама громада не вирішить раніше провести ці вибори. З новоутворених громад, лише в чотирьох ми маємо нових старост. У всіх інших – виконуючі обов’язки», – говорить про тенденції Олег Яременко.

Віктор Голобородько