Що буде після виборів в об’єднаних громадах Олександрійщини?

Наступний день після виборів… Чимало питань люди задають собі про наслідки виборчого процесу та його перебіг вже після голосування. Напередодні – активно шукають кращих кандидатів і вичитують обіцянки партій. Проте за межами цього великого і без сумніву важливого виборчого процесу залишаються відповіді на питання про день завтрашній. Як зміниться життя після виборів, які швидко промайнуть. Політична напруга знімається. Депутатів та голову обрано. Як буде жити громада по-новому?

Саме тоді і з’ясовується, що за політичним шумом важливі питання губилися. А дехто з кандидатів відверто спекулював на цих темах, висуваючи версії, які не відповідають дійсності та вводять громадян в оману. Розрізнити брехню і політ-піар від реальності непросто навіть тим, хто є представником місцевої влади. Реформа місцевого самоврядування та інших галузей життя в Україні стартували одночасно та тривають і сьогодні. Реформи мають різну швидкість виконання. І всі ці перепони, висловлені у вигляді шаблонів та різноманітних стереотипів не дають зрозуміти те, яким буде той самий завтрашній післявиборчий день. Саме про це і говоримо у новій публікації «Кур’єра громади» за результатами спілкування з директором Центру розвитку місцевого самоврядування Олегом Яременком.

Якість – це важливо. Ліпити – не варто

29 квітня – межа політичного протистояння та активізації політичних процесів для Олександрійського району. Саме у цей день закінчуються всі юридичні процедури зі створення об’єднаних громад із центрами у селищах Нова Прага та Приютівка. Точніше завершується формальне закріплення її у результаті виборів. Якою є сьогодні карта об’єднаних громад на Кіровоградщині?

«Якщо говорити про кількість громад безпосередньо в області, ми маємо вже 13 громад, де відбулися вибори і три громади які де-юре вважаються створеними ОТГ, але очікують виборів 29 квітня. Є райони, які мають по дві громади, а є райони де ще так би мовити «дике поле» децентралізації. В основному це західні райони Кіровоградщини» – зазначає Олег Яременко.

На думку директора Центру, кількість громад не є основним показником, бо важливіше їх якість. «Вона формулюється одним ємким словом – спроможність. Мета реформи децентралізації – це створення якомога більше громад і якомога швидшим способом. Їх можна наліпити багато. Це – не проблема. Цим шляхом пішли на західній Україні. Там уже по тридцять-сорок громад, але це ті громади, які через декілька років можуть показати свою неспроможність. Вони будуть вимушені об’єднуватись в більш потужні, масштабні територіальні формати».

Олександрійський район, де створено дві нові громади, мають вагоме економічне підґрунтя та саме той формат, який дозволить сформувати стале об’єднання на тривалий час.

Особливості і унікальність

29 квітня відбудуться вибори одразу у трьох об’єднаних громадах. Вони мають свою специфіку і мали її в процесі об’єднання. Дмитрівська сільська громада, яка буде охоплювати дві сільські ради мала спокійний та простий шлях об’єднання. Але саме в Олександрійському районі створювані громади отримали на початку свого шляху сильний спротив.

«Приютівська і Новопразька – це були унікальні громади в процесі, скажімо так, самого об’єднання. По Приютівській селищній раді, ви знаєте, відбувалися судові процеси. Опоненти цієї громади і опоненти децентралізації повним ходом намагалися заблокувати створення цієї громади… Теоретично Приютівська об’єднана громада повинна була з’явитись ще наприкінці минулого року, проте блокування її створення за допомогою судів не дозволило це зробити», – вважає О.Яременко.

На думку експерта, суди які завершились чи можуть мати продовження, вже не зможуть вплинути на хід подій: «… вони вже не вплинуть на загальний процес. Вибори оголошені і ми надзвичайно цьому раді, бо доклали багато зусиль, намагались максимально сприяти майбутній Приютівській селищній раді».

Використання судів та юридичного підґрунтя для того, щоб зупинити процес створення нових форматів громад – це «ноу-хау» саме Олександрійщини: «Такі юридичні блокування – це вперше у нас в області. Новопразька ОТГ теж не просто створювалась. Це єдина з ОТГ, де одна з потенційних сільських рад, яка мала об’єднатися, на самому останньому етапі відмовилась від цього. Тому процедуру довелось проходити частково по-новому». Разом з тим обидві громади мають за оцінкою експерта, спроможність та будуть «потужними» на його думку, громадами та зможуть виконати головну місію об’єднаних громад. «Головна мета ОТГ – забезпечити необхідний, визначений рівень надання послуг населенню на територіях».

Кабінети, майдан і гроші

Процес об’єднання не можна провести кулуарно, в кабінеті сільського голови чи голови районної держадміністрації. «Дві сходки, три сесії у всіх радах, які об’єднуються. Процедура непроста і певною мірою тривала» – зазначає О.Яременко.

Мета створення громад – це формування економічно доцільних об’єднань. «Новостворені громади після виборів отримують прямі міжбюджетні відносини. Вони отримують додаткові преференції від держави у вигляді субвенцій на розвиток інфраструктури у першу чергу, отримують доступ до державного фонду регіонального розвитку, до субвенції на соціально-економічний розвиток. А також вони отримують нову систему оподаткування за якою зараз живуть міста обласного значення».

Найбільш показовою цифрою, індикатором рівня життя в громадах є доходи на одного жителя. Якими вони є, ці показники для Приютівського та Новопразького ОТГ? Коштом збільшення відрахувань у бюджет ОТГ, доходи на одного жителя суттєво зростають в нових олександрійських громадах. «Якщо арифметично сплюсувати доходи у різних громадах до об’єднання – це один показник. І тут ми для порівняння, пропонуємо побачити скільки отримують ОТГ після об’єднання. Тут не враховані додаткові кошти від держави, а лише ті кошти, які отримає громада завдяки змінам у системі оподаткування. Тобто об’єднані громади отримують 60% податку на доходи з фізичних осіб. І це велика додаткова сума для місцевих бюджетів.

Доходи на одного жителя громади до і після об’єднання: 

інфографіка Кіровоградського Центру розвитку місцевого самоврядування

Особливо це спрацьовує там, де є підприємства, що працюють і які не ховаються від оподаткування, де фермери – платять пристойний відсоток за використання землі і де є інвестиційна привабливість територій». Основне ж завдання у новоствореної влади буде саме намагання створити максимальну інвестиційну привабливість територій. Це дає переваги економічні, дозволяє розраховувати на нові обсяги кошти.

Центр адмінпослуг і не тільки

Для того, щоб на перших етапах активно запрацювали ОТГ, влада надає чимало преференцій, що стимулюють нові громади. Лише об’єднані територіальні громади отримують право розпорядження землями за межами населених пунктів на своїй території. Сьогодні землями, а тому і грошима від їх оренди чи використання, розпоряджаються обласні земельні структури. Зараз відбувається узгодження процедур щодо передачі функції управління саме об’єднаним громадам, на місцевий рівень. До літа цей процес має завершитись. Це суттєве додаткове поповнення бюджету.

Ще одним плюсом ОТГ стане використання ними Центрів надання адміністративних послуг. Новостворювані громади отримають додаткові повноваження у сфері охорони здоров’я, громадської безпеки, освіти і багато інших. Але ОТГ не будуть одразу перебирати на себе всі функції. «Це не говорить про те, що ці повноваження звалюються їм одразу на голову. Вони беруть ці повноваження тоді, коли готові до цього. Є процедура узгодження передачі від районної влади власності і повноважень. Коли громади будуть готові до нового етапу свого розвитку і створюють власні управлінські структури галузями, тоді і отримають цю владу і цю відповідальність». – говорить О.Яременко.

Однією з переваг ОТГ є створення там Центрів надання адміністративних послуг. «Десь такі центри створять раніше. Десь – пізніше. Але Приютівка буде, думаю, одна з перших у цьому плані» зазначив О.Яременко. Ці Центри дозволять без будь-яких додаткових перепон отримувати жителям об’єднаних громад повний спектр адмінпослуг, в тому числі отримання паспортів та інших документів, довідок і різноманітних дозволів.

Віктор Голобородько

Продовження публікації у наступних випусках