Міжнародний проект допоміг віднайти ресурси громад і побачити перспективи розвитку

Представники сільських та селищних громад підводили підсумки проекту «Соціально-економічні можливості розвитку сіл Олександрійщини» на останній зустрічі з польськими експертами. Проект проходив у три етапи. Протягом трьох місяців активісти громад разом із польськими експертами проводили майстер-класи та спілкувались із громадами сіл і селищ району, розповідаючи про те як виявити наявні ресурси і як їх використати для подальшого розвитку сільських територій. До українсько-польського проекту долучились Попельнастівська, Головківська, Протопопівська та Новопразька громади. Своїми враженнями по завершенню етапу проекту поділилися голова громадської організації «Асоціація Голдапський місцевий фонд» Збігнєв Мерунськи та президент благодійного товариства «Олександрійський районний благодійний інформаційно-консультативний центр» (БТ ОРБІКЦ) Тетяна Шоколова.

Збігнєв Мерунськи, голова громадської організації «Асоціація Голдапський місцевий фонд»

– Це останній день нашого перебування на Україні та нашого проекту в цьому році, і ми сподіваємося, що будемо продовжувати співпрацювати і в наступному. Ми були в усіх селах, які беруть участь у цьому проекті. У кожному з них пройшов процес пошуку розвитку громад на основі наявних ресурсів. Цей процес, як нам здається, пройшов дуже вдало, тому що жителі цих сіл вірять в те, що на основі ресурсів, які в них є, вони зможуть створити «бренд» свого села, своєї громади і далі розвивати туризм, економіку, культуру. І, що найголовніше, вони готові для цього між собою співпрацювати. Ми також зацікавлені в тому, щоб це був не просто бізнес, а щоб жителі також розвивались, і їм було легше й простіше жити у своїх селах.

У кожному селі своя специфіка, і ми відвідували ці села, щоб цю специфіку відчути. Нам дуже подобається, що в кожному селі різні ідеї, і це дуже важливо, щоб не було просто якоїсь схеми, яку ми привезли з Польщі ,за якою треба працювати. Ми слухаємо людей, ми дивимося на ресурси, і на цьому ми будуємо нові проекти та нові ідеї.

Мені надзвичайно сподобалося те, що люди, з якими ми зустрічалися  в селах, оптимісти. Вони вірять в те, що зможуть щось самі зробити для розвитку своєї громади. І це – найважливіше.

Тетяна Шоколова, президент БТ ОРБІКЦ

– Ми дуже вдячні нашим колегам за те, що вони розкрили нам очі й дали можливість зрозуміти, що в нас є цінності, на які ми раніше просто не звертали уваги. Ми говоримо про наші традиції, про нашу кухню, нашу культуру, ми говоримо про якісь цікаві речі, які відбуваються на наших територіях. Але ж справа в тому, що ці ресурси – це наше багатство, і на цих ресурсах ми можемо побудувати і майбутній розвиток і економіку громад. Наші села так чи інакше не мають можливостей заробляти такі кошти, які є у промислових центрах, великих містах. Але в наших селах є люди – це наші працівники сільського господарства, фермери або одноосібники, які так чи інакше душею і серцем віддані своїй землі. У нас також є багато пенсіонерів, які вийшли на пенсію, але ще повні сил і могли б якось послужити своїй громаді і допомогти у її розвитку.

Наша проблема в тому, що часто ми не можемо знайти себе для того, щоб реалізувати. Ми вміємо щось робити, але не вміємо себе позиціонувати. І тому в рамках цього проекту якраз в громадах, де ми зустрічалися, люди самі говорили, що зрозуміли, в чому сутність приказки, що золото лежить під ногами. Тобто ми не вміємо цінувати те, що в нас є та розумно це використати для того, щоб на цьому заробляти гроші. Ці громади різноманітні, але кожна сама по собі унікальна. І в цьому їхня цінність.

Я також хочу подякувати сільським головам, які дали такий потужний ресурс і підтримку. Спасибі їм велике за те, що вони небайдужі до своєї території, що вони весь час разом із людьми, роблять все для людей, підтримують людей. Вони були активними учасниками цього проекту і це дуже важливо, тому що люди завжди дивляться на своїх лідерів, в даному випадку – це сільські голови.

Я щиро сподіваюся, що це наш не останній проект, тому що ми тільки зрозуміли, яким чином аналізувати ситуацію на місцях. Ми хочемо написати проект, у рамках якого можна отримати фінансування, щоб люди зрозуміли, що це були не просто зустрічі, а що за цим слідують якісь реальні справи. Я сподіваюся, що буде саме так, але це залежить не тільки від нас, а й від людей, які б хотіли, наприклад, написати свою історію і позиціонувати її не тільки на теренах Олександрійщини, але й у світі.

Я нещодавно бачила в соціальній мережі цікаву картинку, де два куми зустрілися і один другого питає: «Скільки ще чекати цих змін?» А другий каже: «Якщо чекати, то довго». Тобто треба просто брати і змінювати – наше життя і навколишній світ.

Записала Юлія Пастух