Статтi

на попередню сторiнку

Масляна історія із гірким присмаком корупції

Масляна історія із гірким присмаком корупції

Вершкове масло для дитячого харчування придбано олександрійською владою за дуже дивних обставин. Імовірно, що міська влада та нечесні на руку підприємці вирішили спільно розробити та вже не один місяць використовують нехитру схему, за якою без формального порушення законодавства, з бюджету використали вдвічі більше грошей, ніж це передбачалось первинними умовами договору. Тепер олександрійські діти у дитсадочках та у Пантаївському сиротинці отримають вдвічі менше масла. Але не тільки цей випадок підкреслює суворий прагматизм міських чиновників та окремих бізнесменів. Як виявляється, купують в Олександрії все за найдорожчими цінами, а не за вигідними пропозиціями.

Журналіст із Кропивницького викрив схему, за якою вартість закупівлі законним шляхом збільшується на 200%

10 листопада колега з Кропивницького Павло Лісниченко публікує на сайті dozorro.org статтю «З 46-ти до 115-ти або Урок ідеального демпінгу», де обґрунтовує просту схему, за якою місцевий бюджет обідрали як липку. Причому майстерність цих викрутасів прикметна: у цій схемі одразу задіяно дві сторони: і олександрійська влада на чолі із мером міста Степаном Цапюком, і підприємець Савченко Юлія Миколаївна, яка, здавалось, мала б, принаймні, боротися за чесність у бізнесі.

«Оголосивши на початку вересня проведення відкритих торгів із придбання вершкового масла, управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради вельми порадувало розумінням необхідності економії бюджетних коштів. Встановлена очікувана вартість в розмірі 200 тисяч 70 гривень за 1710 кілограмів масла у 200-грамових пачках продемонструвала, що є замовники, які не намагаються усіма можливими способами уникнути конкурентних торгів», - пише Павло Лісниченко. Він зазначає, що, аналізуючи вимоги до учасників торгів, на перший погляд, все виглядало майже ідеально: постачальник мав надати масло у 17 дитсадків, і не на мільйонні суми одразу, у всі, які тільки можуть бути, дитсадки міста. Крім того, влада задекларувала небачену лояльність до конкуренції ,бо не відписалась звітом про укладені договори, а вирішила діяти «сміливо» і оголосила про електронну закупівлю-аукціон, де мав перемогти той, хто відповідатиме всім вимогам і пропонуватиме кращу ціну.

Зухвала схема відпрацьована до дрібниць і створює уявну прозорість закупівлі

«Під час аукціону учасники знизили ціну більше ніж удвічі, тож у фіналі переможцем з пропозицією 79 999 грн. стала ФОП Савченко Юлія Миколаївна, яка запропонувала постачати товар всього на гривню дорожче за єдиного конкурентна – ТОВ «Трансенергоком».

У підсумку, вже 2-го жовтня між управлінням та підприємницею було укладено відповідний договір, відповідно до якого вартість одного кілограма масла склала 46 гривень 78 копійок», - досліджує ситуацію журналіст.

Далі починає діяти саме схема «відтискання» грошей із дитсадків. За 11 днів було підписано з інтервалом у день-два 11 додаткових угод, за якими ціна на масло зросла… вдвічі - з 46,78 грн. за кілограм до 115 грн. за кілограм. Таким чином, масла треба буде поставити діткам майже вдвічі менше, ніж планувалось.

Зухвала схема, за якою, ймовірно, діяли вже не один раз, могла бути вигадана не тільки підприємцем, але й владою.

Схема діяла з початку року і вже витягла чимало грошей із бюджету по закупівлі масла та риби

Саме ця підприємець-переможниця вже виявляється брала участь у поставках масла за бюджетні гроші міськраді. Тоді треба було поставити 6 тон за ціною 47,77 грн. за кг. Але після того, як була підписана десята додаткова угода, ціна зросла до 115 грн. за кілограм.

Варто згадати і ще одну закупівлю, де фігурує та сама підприємець. Цього разу вона продавала для міських діток у дитсадках та у тому ж пантаївському сиротинці рибу. І продала, мабуть, вигідно для себе. Із 14 березня по 7 квітня було складено сім угод. Вартість під час проведення торгів складала 127 999 грн., причому ціна 1 кілограма риби для діток становила 39,9 грн. А в останньому договорі ціна вже була 66 гривень 30 копійок. Як це сталося, спитаєте? І відповідь буде дуже простою – бізнес і влада зрослися і тепер розкрадають бюджетні кошти навіть тоді, коли мова йде про дитяче харчування. І ці викрутаси із цінами відбуваються за прямої згоди на це начальника управління освіти, молоді і спорту Віти Горенко, яка особисто підписала всі згадані договори. А також, звісно, за мовчазної згоди першого заступника мера Людмили Давиденко, що мала б контролювати діяльність мерії у бюджетній сфері. Тож виявляється не настільки Л. Давиденко і передбачлива. У неї під носом стягнули сотні тисяч, а вона і оком не моргнула і навіть зауваження за це не зробила. Складається враження, що пані перший заступник, яка пуд солі з’їла у бюджетних і тендерних питаннях, може бути, як кажуть, не осторонь такого заповзятливого процесу.

Досвідчена компанія програє іншій тендер за гривню. Такі результати змушують сприймати цю закупівлю, як нечесне використання бюджетних коштів

Визначення переможця у цьому, так би мовити, тендері теж є дуже сумнівним. Ви припускаєте на мить, що в остаточній пропозиції без такого собі умовного, ймовірного телефонного дзвінка відбулось би зниження ціни на аукціоні рівно на одну гривню? Нам навіть складно це уявити.

Імовірно, відбувся приблизно такий діалог між власниками двох чудових бізнесів, що стали, так би мовити, конкурентами у цьому псевдотендері:

- Алло. Ти можеш мені віддати цей тендер?

- Ну, можу.

- Давай так: ти скільки поставив?

- 99.

- Ага, давай я спочатку там 97, потім 89. А потім ти мені за гривню програєш.

- А скільки це за гривню?

- Постав 80 000, а я дам 79 999. Годиться?

- По рукам.

Так чи інакше розвивались події, нам на 100% не відомо, але вище ми переказали те, як, фактично, за відображенням процедури електронних торгів відбувався аукціон. Імовірно, що 1 та 2 раунд були в ньому більш-менш справжніми, адже на другому кроці ціна впала на 10 тисяч. Але потім дивним чином у двох підряд раундах аукціону ціна зафіксувалась: ТОВ «Трансенергоком» просто і дуже легко програє Юлії Миколаївні Савченко одну гривню і віддає постачання вершкового масла конкуренту. Можливо, що на старті аукціону була виставлена більш-менш реальна ціна за продукт, бо початкові пропозиції сягали 100 тисяч. А потім, за згаданою вище схемою, яку розкрив наш кропивницький колега, вартість масла стала за лічені дні дорожче… за стартову пропозицію. Складно сказати, змова це була чи просто випадок. Але простим збігом обставин, це, ймовірно, бути не могло, бо згадане вище підприємство не один раз брало участь у державних закупівлях, а загальний обсяг закупівель компанії, що так «необережно» програло тендер за 1 гривню, сягає станом на початок цього року 5,5 мільйонам гривень.

Активісти змусили зупинити відверте знущання над законодавством, однак влада і далі ігнорує прозорість закупівель

Однак історія із вершковим маслом продовжується. Мерія, після «вдалої» закупівлі, де ціна виросла вдвічі від «виграного», розпочинає нову закупівлю на масло вершкове, що мала відбутися 2 листопада. Цього разу, ймовірно, з’являється справжній, а не уявний конкурент – ТОВ «МП «Мрія». І торги відміняють, бо, за дивним збігом обставин, успішний комерсант Юлія Савченко чомусь не бере участі у торгах. До речі, як ви думаєте, для кого купують масло? Правильно - саме для діток у дитсадках та тому ж пантаївському сиротинці. І знову треба у 200 грамових пачках 770 кілограм. Якщо ви сподіваєтеся, що це завершення історії, то дарма. Міська влада оголосила ще одну, додаткову закупівлю масла. Бо як же це так - залишити дітей без їжі! Але цього разу закупівля-аукціон просто не відбувся. Чому? А хто його знає, адже влада не оприлюднила причини не проведення тендеру.

Можливо, піти на порушення законодавства та в черговий раз дурити людей чиновники не наважились, бо отримали від громадської організації «Центр медіа розслідувань «Прозоро» лист, яким кропивницькі активісти намагались отримати обґрунтовану відповідь, на підставі чого управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради порушує, на їх думку, термін оприлюднення документів у системі та сформувало дискримінаційні положення, які суперечать основним принципам здійснення публічних закупівель, а ще порушують право всіх учасників брати участь у даних торгах. Аргументи активістів були підкріплені конкретними цитатами із законодавства та вимогою надати відповідь. Відповіді немає, однак страх перед тим, що одного разу правоохоронна система все ж спрацює проти порушників закону, відлякала чиновників. Вони просто проігнорували закупівлю та, ймовірно, дали вказівку всім потенційним учасникам не брати участь у закупівлі, яка отримала надто гучний розголос і привернула увагу громадськості.

Ціна закупівлі в міськраді не має значення, бо переможцем стає той, хто продає дорожче всіх

Однак, нашу увагу привернула ще одна цікава закупівля. Це придбання цукру та супутньої продукції тим самим управлінням. Тут узагалі немовби все по-чесному - три учасники торгів та різні цінові пропозиції. Але, схоже, в міській раді може бути тільки «правильний» результат. Судіть самі. Переможцем у торгах мав би бути підприємець Юлія Анатоліївна Лукашевська, що запропонувала найнижчу ціну – 68 940 тисяч гривень. Але ні ця ціна, ні ціна підприємця Ф. Годжаєва 96 тисяч гривень за 6 тон цукру, не переконала Віту Горенко та інших представників влади. Вони обрали… найдорожчу пропозицію – 104 904 грн., тобто «аж» на 96 гривень менше від імовірної – 105 000 гривень. Що це за алхімія, спитаєте? Як це може бути, щоб закупівля за вищою ціною перемогла? Дуже просто: пропозиції двох інших учасників відхилили з однаковим формулюванням – відсутність необхідних документів. Причому комісія, відхиляючи пропозицію підприємців, не зазначила, чому саме так відбулось. Причому, Ф.Годжаєв має великий досвід постачання продуктів харчування бюджетним організаціям.

Тобто ідеологія місцевих чиновників кардинально відрізняється від того, що пропонує держава і наголошує громадськість - належна якість та найнижча ціна. Якщо про якість сказати поки що складно, то ціни точно пропонуються не найнижчі, а найвищі.

Влада платить багато грошей за те, що може коштувати копійки, але не рахує навіть скільки

Проте, є ще цікавіші тендери. Зокрема, дуже цікавою є закупівля із романтичною назвою: «скребок для посуду, віники, губки для посуду, серветки для прибирання, поліетиленові мішки та пакети для сміття, рукавички госп., електричні лампи, освіжувач повітря, туалетний папір, серветки, засоби для посуду, білизна, сода, мило, засоби для прання». Ця закупівля була проведена без конкуренції – звітом про укладений договір, тобто управління освіти вкотре відмовилося від прозорого і доступного для конкуренції способу витрачання бюджетних коштів. Оцінювали чиновники кількість наданих послуг немов школярі, які погано вчили математику і постійно плуталися у визначеннях. Бо замість кількості серветок та ламп, у договорі була вказана… вартість придбання. А всього цього приладдя треба 1000 штук. Навіть без складних розрахунків можна зрозуміти, що цей показник знятий зі стелі, бо середня вартість не може сягати приблизно 60 гривням за одиницю. Таким чином, туалетний папір за одиницю має коштувати 60 гривень?

Непрозорість влади у питанні витрачання коштів сьогодні сягає межі абсурду. Влада витрачає все більше і більше, а ресурсів залишається для забезпечення життєдіяльності міста все менше і менше. Але якщо з якимись речами можна погодитись у надмірних цінах, то витягувати шматок хліба у дітей-сиріт - це вже найнижча, за шкалою моральності, поведінка. І, зрештою, за такі фокуси місцеві чиновники мають відповісти.

Фото: Рixabay

0    441     17.11.2017


Коментарі (0)

Для додавання коментарів необхідно авторизуватися!