Два роки ОТГ: недовіру змінив оптимізм

Минуло трохи більше двох років від старту децентралізації на теренах Кіровоградщини. Час ніби й незначний, однак, зважаючи на стрімкість процесу, спробуємо проаналізувати перші результати діяльності й створення об’єднаних громад Кіровоградщини.

Нагадаємо, піонерами децентралізації в нас стали дві громади – Бобринецька й Маловисківська. За кілька місяців до них приєдналася Новоукраїнська. Зараз географія нових адміністративних одиниць така: на території області утворено вже 15 об’єднаних територіальних громад. Із них у семи протягом 2015-2017 роках відбулися вибори: Маловисківській, Бобринецькій, Новоукраїнській міських; сільських Ганнівській, Новоукраїнській, Соколівській та Великосеверинівській Кіровоградського, Великоандрусівській Світловодського районів.

На черзі, як повідомили в управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури ОДА, вибори у шести ОТГ: Компаніївській, Смолінській селищних, сільських Первозванівській, Катеринівській (Кіровоградський район), Тишківській та Помічнянській міській (Добровеличківський район). Вони відбудуться 29 жовтня 2017 року. Чекає на призначення перших місцевих виборів і Приютівська селищна ОТГ Олександрійського району.

Зростання фінансових можливостей

Не секрет, що найбільший острах від нововведень реформи у місцевих жителів викликала фінансова складова. Люди цілком логічно переймалися, чи зможе громада сама себе утримувати, чи не кинуть напризволяще економічно слабкі території? Наразі відповідь можна знайти в аналітичній довідці фінансового управління облдержадміністрації.

Отож, у 2017 році в області прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом мають 5 ОТГ: Бобринецька, Маловисківська, Новоукраїнська, Великоандрусівська та Соколівська. І, за даними управління, їхня фінансова спроможність підвищилася. У цілому доходи бюджетів, зазначених ОТГ, збільшилися порівняно з відповідним періодом 2016 року на 33%.

До того ж, у новоутворених у 2017 році об’єднаних громадах завдяки зарахуванню податку на доходи фізичних осіб, доходи на одного жителя збільшилися порівняно з відповідним періодом минулого року більше ніж удвічі (по Новоукраїнській ОТГ у 2,5 рази – з 860 грн до 2100 грн, Великоандрусівській у 2,2 рази – з 500 грн до 1100 грн, Соколівській у 2,2 рази – з 1600 грн до 3450 грн).

Крім того, усім 5 бюджетам ОТГ у 2017 році передбачено грошову підтримку з державного бюджету (у тому числі інвестиційного спрямування) на загальну суму 151,8 млн грн. Із них у січні–серпні до їхніх бюджетів надійшло трансфертів із державного бюджету на загальну суму 100,3 млн.

Покращилося й фінансове забезпечення повноважень, що оплачуються з місцевих бюджетів ОТГ. Так, питома вага видатків на зарплату та енергоносії в зазначених бюджетах в середньому складає 71% при середньому показнику по районах 79%, що свідчить про більші можливості для фінансування житлово-комунального господарства, доріг, місцевих програм соціального захисту та медицини.

«Таким чином, децентралізація дозволить усім територіям нашої області значно збільшити фінансові обсяги власних місцевих бюджетів», – доходять висновку в обласному фінуправлінні.

Окремий і надважливий напрямок – інфраструктура, тобто матеріальна база діяльності ОТГ – дороги, заклади освіти й медицини, комунікації, об’єкти ЖКГ. Як повідомили нам в управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури ОДА, на приведення їх до якісного стану цього року згаданим п’яти громадам на 17 проектів виділяється більше 19 млн грн.

Голова Соколівської ОТГ Інна Завірюха: Села почали оживати

Нещодавно Група фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіонрозвитку оприлюднила оцінку фінансової спроможності 366 ОТГ України за перше півріччя 2017 року. Так, Соколівська громада у цьому рейтингу посіла справді високу 15-ту позицію. Новоукраїнська ОТГ – 42 місце, Маловисківська – 52, Бобринецька – 69 і Великоандрусівська – 323.

Ми поцікавилися в голови Соколівської ОТГ Інни Завірюхи, чим зараз живе громада, які проекти реалізовує, чи виправдовує реформа надії людей. Щоправда, поспілкуватися із нею було непросто – її щільний графік змусив нас чекати кілька днів, щоб поговорити хоч 10 хвилин. А справ у Інни Григорівни виявилося і справді чимало. Ремонти закладів освіти, доріг, будівництво ФАПу. Причому чимало із робіт фінансується саме з власного бюджету.

– Із інфраструктурних проектів плануємо ремонт двох доріг, – зазначає вона. Одна – в’їзна в Карлівку вартістю більше мільйона гривень. Друга – капітальний ремонт покриття центральної вулиці у Вишняківці. Також плануємо зробити вуличне освітлення в Іванівці. Село буде повністю освітлюватися енергозберігаючими ліхтарями. А ще розпочинаємо будувати ФАП, маємо проект, пройшли експертизу й подали документи на тендер. Із цих проектів половина реалізується за наш кошт, половина – за гроші субвенції на інфраструктуру.

Зазначає голова і про  збільшення бюджету за рахунок об’єднання та інших бюджетних чинників (60% податку на доходи фізичних осіб тощо).

– Села почали оживати, – вважає пані Інна. – Практично у кожному з’явилися дитячі майданчики, там відремонтували дороги. Відкриваються гуртки для дітей… Переконана, що люди вже бачать позитив.

Оптимістичні зміни почалися

Активним помічником громадам в об’єднанні є Кіровоградський центр місцевого розвитку (КМЦР). Він займається кількома напрямками. Перший – сприяння сільрадам у створенні ОТГ. Її представники беруть участь у зустрічах із жителями на місцях у різних форматах, пояснюють суть децентралізації, навіщо вона потрібна і що вона дасть селянину. Другий – методично-навчальна робота із створеними громадами, допомога їм у всіх питаннях. Наступного дня після виборів органів влади ОТГ їхніх представників координатори КЦМР навчають формуванню бюджету, кадровій роботі, бухобліку. Згодом така робота відбувається за напрямками – освіта, охорона здоров’я, ЦНАПи, безпека тощо.

У директора КЦМР Олега Яременка ми поцікавилися, чи змінилося за два роки ставлення сільських громад до реформи.

– Образно кажучи, процес пішов, – вважає він. – Хай наша область поки й не може похвалитися кількістю ОТГ, але для нас основне – якість, створення спроможних громад. І саме тому нікого не підганяють. У інших областях, наприклад, Чернігівській, Житомирській, вже більше 50% сільрад об’єдналися в ОТГ. Якщо взяти Дніпропетровську, Хмельницьку та деякі інші, то там діють більше 50 об’єднаних громад. Тому зміни на краще йдуть і, я переконаний, через півтора-два роки в області усі громади перейдуть на формат ОТГ.

Специфіка Кіровоградщини в тому, що вона аграрна, відтак психологія селянина досить традиційна. Її принцип такий: побачимо, як там зроблять сусіди, і якщо в них усе буде гаразд, і ми так вчинимо. З одного боку, це правильна позиція, яка берегла наш народ століттями. Але наразі вона недоречна. Першими на об’єднання зважилися сміливі, зараз реформу підтримують найрозумніші, а завтра ті, хто вже побачив успіхи своїх сусідів.

Землю – громадам

Одна із найбільш дискусійних тем реформи децентралізації – передача права розпоряджатися землями громади самій громаді. На таких змінах наполягають практично 100% ОТГ. Дійсно, керівництво держави та області дослухалось ініціатив знизу.

На одній із нещодавніх нарад в облдержадміністрації її голова Сергій Кузьменко зауважив, що під час щорічного послання до парламенту Президент України Петро Порошенко звернув увагу обранців на потребі у змінах до законодавства щодо децентралізації. Зокрема, саме про передачу в управління земельними ресурсами об’єднаним громадам у межах населених пунктів і за ними. Так само й щодо оформлення містобудівної документації. На думку Сергія Кузьменка, ці зміни дуже важливі, адже дадуть ще один серйозний інструмент розвитку територій та створення комфортних умов для життя на них.

«Приємно зазначити, що Кіровоградщина займає достойне місце у цьому питанні – у нас йде активний процес створення ОТГ, – зауважив Сергій Кузьменко. – У нас є деякі громади, які вже створені, і чекаємо завершення їхнього юридичного оформлення. Ще раз наголошую, процес створення ОТГ є незворотним та добровільним, тому вкотре закликаю політиків допомогти нашим громадянам скористатися усіма перевагами децентралізації».

Ігор Шеницький