Статтi

на попередню сторiнку

Олександрійська влада купила на 44 тисячі нагород та подарунків за недіючими законами і, імовірно, з порушенням закону про публічні закупівлі

Олександрійська влада купила на 44 тисячі нагород та подарунків за недіючими законами і, імовірно, з порушенням закону про публічні закупівлі

Чиновники нагороджують один одного, а іноді вони навіть намагаються нагородити людей, які заслуговують на це. В цих нагородах чимало марнотратства, а ще більше – приватних амбіцій. Проте лише одне святкування Дня міста спустошило міську казну на 44 690 гривень за рахунок тільки нагород і святкових подарунків. Багато це чи мало? Це заробітна плата всього підприємства, де працює 12 співробітників, тобто дають можливість існувати 12 олександрійським сім’ям. Така ж сама сума – це одна повна виплата при народженні дитини. Знову риторичні питання: багато? мало? варто витрачати? Мабуть варто, але чи в таких розмірах і саме так? Спробуємо розібратись.

Нагороди і подарунки за бюджетні гроші. І так п’ять разів

Офіційний сайт ProZorro, який відповідає за навчально-консультаційну, технічну і маркетингову підтримку системи публічних закупівель в Україні, подає цікаву інформацію, яка і привернула увагу журналістів газети. Перше, що зацікавило - серія із п’яти закупівель управління справами Олександрійської міської ради з однаковими назвами. Ціна закупівель разом - 44 тисячі гривень.

Найбільша закупівля – 31506 гривень на придбання 66 нагород. З цих грошей на придбання восьми пам’ятних знаків «Олександрієць року» витратили 27200 гривень. Львівське приватне підприємство, основним видом діяльності якого є виготовлення виробів із деревини і соломки, взялось зробити місцеві «політично-соціальні Оскари» за 3400 гривень за одну штуку.

Дрібниці коштували: плакетки із гербом на паспарту – 2560 грн. та значки із гербом міста – 1800 гривень. Трохи дивним є те, що значків чогось вирішили виготовити аж 50 штук, хоча нагород – вісім.

Дивує і ціна послуг. Уявіть - одна статуетка, яка має стилізоване зображення богині Ніки із підставкою з каменю коштує 3400 гривень. Для прикладу – пам’ятна статуетка Національного антикорупційного бюро України, яка була замовлена у серпні, – 1083 гривні.

Невже НАБУ придбало собі поганенькі статуетки? Мабуть, вони все ж купували те, що треба, бо і інші ціни суттєво відрізняються від обраних міською владою. Цей ринок є досить конкурентним і на ньому купа значно вигідніших пропозицій. Наприклад, готова, виготовлена під бронзу статуетка лицаря на коні коштує 1202 гривні. І до того ж – статуетка має велику кількість дрібних деталей та значно краща за виконанням.


Складна, виготовлена із покриттям міддю статуетка Феміди - 1905 гривень.

Але, як бачимо, міська влада купує втричі дорожчу статуетку. Чим мотивована така ціна відомо лише тим, хто не провів відкриті торги, а самостійно, на власний розсуд, витратив купу грошей.

Форс-мажор: в обіймах із минулим

Одна із істотних умов договору – це так званий форс-мажор, тобто обставини, коли кожна із сторін договору або одна із його сторін виконати його не може через дії непереборної сили, або, як кажуть, форс-мажор. Як зазначено у тексті договору, «під обставинами непереборної дії слід розуміти такі обставини, протидіяти яким неможливо» і саме тоді ні міська влада, ні постачальник товару не винен за невиконання своїх обов’язків. Дійсно, варто такі речі передбачити, але цього разу підстави невиконання умов договору досить дивні – це «… випадки, передбачені постановою КБУ №1099 від 15.07.98р.»

Ви теж здивувались якоюсь дивною абревіатурою? Що таке «КБУ» ми так і не спромоглися дізнатись. Можливо, це якась, відома лише керуючому справами пану В.Чеботарьову та керівнику підприємства ТОВ «Рамар» В. Турецькому, установа. Можемо лише висунути гіпотезу, що це скорочення із помилкою – «КМУ», тобто Кабінет міністрів України. Проте і тут якось не все зрозуміло - відповідна постанова Кабміну від 1998 року ніяк не могла бути складовою частиною договору, адже постанова «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій»… втратила чинність 13 років тому. Як мінімум це маніпуляція, яка може призвести до втрати коштів та незабезпечення гарантій з боку виконавця.

Однак це нікого не зупинило. Мабуть, не читали текст договору і в казначействі, бо за цим дивним договором гроші вже сплачені. Тобто кожен з олександрійців поділився із приватним підприємством, за рішенням мерії, на виготовлення і придбання згаданих дорогезних статуеток і великої купи значків 31,5 тисячі гривень.

Прозорість і купа назв без конкретики

Значно скромнішими є апетити товариства з обмеженою відповідальністю «Герольдмайстер». Саме це підприємство є виготовлювачем 9 нагород нагрудних знаків «Почесний громадянин» та «За заслуги перед містом» із футлярами та посвідченнями. Ціна – 5940 грн., тобто за одну нагороду «Почесний громадянин» - 600 грн., «За заслуги перед містом» - 525 грн.

Згадане підприємство відоме тим, що карбує українські монети і має мільйонні замовлення від держави. Можливо саме тому і ціни досить скромні, а договір вражає детальністю і чіткістю викладу, включно із ескізами нагород.


Постачальник в тексті договору дійсно дуже ретельно виклав всі компоненти нагороди і вказав навіть використання ювелірного штучного каміння «сваровські» та золота і нікеля.

180 подарунків та нагород запланувала передати мерії місцева підприємець Світлана Віряскіна. У оголошеній закупівлі не вказано, що конкретно купують, але говориться про це у договорі – блокноти, магніти, вимпели, чашки, сумки, ручки, тарілки. Це складно назвати нагородами, проте, можливо, все ж ближче це до подарунків. Ціна закупівлі – 5375 гривень, тобто одиниця товару не дорожча, в середньому, 30 гривень. Проте дізнатись конкретно скільки і який товар закуповується, неможливо – текст договору цього всього не містить. Тобто за що конкретно заплатив бюджет підприємцю – не зрозуміло. Тендерна документація на придбання відсутня, протоколу розкриття немає. До речі і сплати за даними пошуково-аналітичної системи «007» теж немає.

Сувенірна продукція на 500 гривень придбана у підприємниці Наталії Сібірцевої. Що конкертно купувала влада, теж не зрозуміло, бо тендерної документації знову ж немає, опис предмета закупівлі містить тільки загальну вказівку на те, що це – сувенірна продукція на нагородження і її 10 штук, тобто кожен такий сувенір коштував 50 гривень.

12 подарунків за 1315 гривень придбано у підприємця Валентини Онуфрієнко. Ціна закупівлі невисока – 109 гривень за одиницю товару. Проте як і раніше незрозуміло, що конкретно купували, немає документації на товар, кошти не виплачено, а в самій закупівлі є з одного боку звіт про укладений договір, а з іншого – незрозуміло чому використана графа про розкриття пропозицій, яких не було, і тексту протоколу розкриття, звісно, теж немає.

Фінансовий гібрид, що схожий на крадіжку

Але найцікавішим є інше. Практично всі ці закупівлі відбулись у вкрай незрозумілий спосіб, який, на думку журналістів видання, взагалі не передбачений українським законодавством. Журналісти видання, які мають досвід розслідувань у публічних закупівлях та брали участь не в одному спеціальному навчанні з цього питання, не змогли зрозуміти те, яким чином взагалі відбулись згадані закупівлі і навіщо це зроблено.

Перше. Всі ці згадані закупівлі відбувались за так званим принципом «звіт про укладений договір», тобто безальтернативно. Закон передбачає такі речі, але з суттєвими обмеженнями, які використовуються у виняткових випадках. Проте це не термінова і не виняткова закупівля.

Друге - в цих закупівлях є частина документів, що стосується проведення відкритої процедури закупівлі. Наприклад, якимось дивом у сторінках цієї закупівлі вказано, що тендерну документацію скріпили електронним підписом, однак самої документації… не оприлюднили.

Третє – у рубриці «протокол розкриття», що стосується виключно конкретних закупівель, вказали або текст самого договору, або просто визначення про те, що є один-єдиний переможець. Це вже є абсурдом і якимось чином гібридно поєднує дві системи закупівель, що може, імовірно, вважатися спробою порушити законодавство щодо публічних закупівель з якоюсь незрозумілою метою. Не виключено, що це зроблено для того, щоб непрозоре і неефективне придбання за бюджетні гроші товарів і послуг показати як конкурентні.

Не зрозуміло чому немає доступу до протоколу? Чому відсутня тендерна документація? Схоже, це звичайна чергова маніпуляція, яка зроблена для того, щоб скористатись можливістю поцупити гроші з міської казни. Цього разу на нагороди для самих себе. От тільки чи підтримали б таке рішення прості люди, для яких десятки тисяч – це місяці і роки тяжкої праці, а не забаганок і цяцьок для мера та його прибічників.

Віктор Голобородько

Ілюстрація - peritus.com.ua

0    3240     10.08.2017


Коментарі (0)

Для додавання коментарів необхідно авторизуватися!