Об’єднання громад – це створення територій можливостей

Об’єднання громад потрібне не для того, щоб виконати завдання згори, а перед усім для вирішення проблем людей. Саме така інтонація була задана на круглому столі з теми інформаційної підтримки реформування місцевого самоврядування за участю експертів та очільника «Інституту соціокультурного менеджменту», що відбувся 28 липня в Олександрійському районному будинку культури. Головна тематика круглого столу – почути голоси місцевих громад, допомогти зорієнтуватися у тому, як реформувати систему громад, які, можливо, необхідні корективи і де знайти ресурси для старту реформи.

На думку президента «Інституту соціокультурного менеджменту» Лева Абрамова, необхідно залучати громадян у реформу, а не просто проводити її для людей. Власні вкладені ресурси, час і сили цінуються людьми більше, тому і реформування відбувається ефективно і швидко.

«Багато реформ відбувається і більшість представників влади вважають, що вони роблять їх для людей. Але це принципова помилка, бо ці реформи повинні бути не для людей, а з людьми. Реформа об’єднання громад часто відбувається за недостатньої участі людей у цьому процесі. Саме для того, щоб знайти вихід з цієї ситуації, знайти можливості вирішити ці проблеми, ми і проводимо низку заходів в межах свого проекту, який присвячений залученню громадян до процесу реформ. Він реалізований «Інститутом соціокультурного менеджменту» за підтримки Європейського союзу… Ми хочемо почути думку громадян, активних громадян, які безпосередньо працюють з людьми, чи вірно відбуваються реформи, чи потрібні якісь корективи», – говорить Л.Абрамов.

Експерт «Інституту соціокультурного менеджменту» Андрій Кривуляк підкреслив те, що вікно можливостей може незабаром зачинитись, а джерела для старту нової громади і її підтримки поступово зменшуватись. Також він наголосив на природності створення громади у формі об’єднаних громад з сільських рад, та поставив питання щодо імовірності створення сильної об’єднаної громади із залученням міста Олександрії.

Учасники круглого столу наголошували на тому, що головна проблема у питанні об’єднання громад – це недостатня поінформованість громад та страх перед тим, що очікує людей після створення ОТГ. «На грунті безінформованості легко посіяти будь-яке зерно. І ті політики, які приходять і говорять, що децентралізація – це погано, що нам краще все залишити як було, ця інформація сприймається легше, ніж позитивна і про те, що треба щось змінювати», – вважає Ірина Чемерис, депутат обласної ради.

Наголошувалось на тому, що потрібно спілкуватись із людьми і простими та доступними словами поширювати інформацію із зваженою оцінкою всіх плюсів та мінусів нових об’єднань. Це знімає гостроту в ухваленні рішень та унеможливить виникнення конфліктів. Коли починаєш з людьми говорити, показувати всі переваги і всі можливі труднощі, тоді вмикається інше сприйняття.

На круглому столі обговорювалось питання методичної та консультаційної допомоги активістам громад та працівникам культури, які представляють центри культурного життя в селищах, селах, містах, для надання додаткової інформації громадянам, поширення позитивного досвіду вже створених і діючих громад в області. Проте висловлювались і застереження- не всі впевнені у позитивних змінах, є ті, хто має сумніви. Але прикметно – вони будуються на уявних образах, а не на фактах та подіях.

Страхи ці з’являються у більшості громадян саме через необізнаність у суті реформи, яка, до речі, зачіпає і скорочення державного апарату управління і передачі на місця численних повноважень, які раніше були лише у чиновників районного, обласного та всеукраїнського рівня. Популярною «страшилкою» залишається теза: буде об’єднана громада – позакривають все, що є, а достукатись до керівництва буде ще складніше.

Особисте спостереження висловлене на круглому столі: «Коли спілкуєшся із людьми, насправді немає такого настрою, що люди категорично проти і з вилами готові йти проти децентралізації чи створення громад. Але існує чимала кількість страхів: зараз все візьмуть і закриють. Зараз зачинять школу, лікарню, сільраду, а дороги перегородять і все – ми у ізоляції. Спрацьовують стереотипи минулого, а насправді – центр громади, який має бути не далі, ніж за 30 хвилин доступності швидкої допомоги та пожежної, матиме і всі необхідні освітні та культурні послуги. Адміністративні послуги теж будуть надаватись або прямо на місці, або у центрі громади. Крім того, більшість рішень будуть ухвалювати ради громад, де будуть депутати від всіх населених пунктів, а староста входитиме до складу виконавчого комітету ради. Тобто матиме ще більше повноважень, ніж раніше».

Реальним важелем стримування розвитку громад є відсутність коштів, які створюють територію не стагнації, а можливостей для всіх і кожного.

Учасники круглого столу висловлювали думку, що децентралізація, яка включає в себе і реформу громад, пропонує більше вигод, ніж ризиків. Адже новостворені ради громад залишатимуть собі більше ресурсів на місцях і гроші можна буде спрямувати не тільки на підтримання цегляної стіни будинку культури чи сільради, але й для наповнення цих стін новим обладнанням на утеплення на старт нових проектів громади.

І, найголовніше, децентралізація – це раціональне використання коштів, спроба навести лад у кожному населеному пункті завдяки ефективному розподілу і створенню ресурсів громади.

Віктор Голобородько