Справедливість з комфортом: олександрійські хроніки електронних петицій

Час від часу кожний із нас усвідомлює необхідність змінити щось у власному місті. Це може бути відкриття нового дитячого майданчику, встановлення дорожнього знаку, обмеження роботи торгівельного чи розважального закладу, що заважає спати, зміна маршрутів громадського транспорту тощо. Безліч дрібних питань, які мають значення для звичайного жителя міста та певної частини містян, але заради яких нікому не хочеться зв’язуватися із місцевою владою та витрачати свій час на багатогодинні подорожі чиновницькими коридорами. Для того, щоб не бігати тими коридорами і не відбирати дорогоцінний час чиновників та самих городян, нещодавно запроваджено в Україні систему електронних петицій. Але Олександрія залишається і сьогодні, два роки після того, як ухвалено закон про електронні петиції, територією, де неможливо жодному громадянину реалізувати своє право звернутися до влади без тієї самої біганини і стосу паперів та поштових витрат. Електронна петиція — це виборена громадськістю можливість звертати увагу влади на актуальні проблеми, яка реалізується напрочуд просто. Спробуємо пояснити чого так панічно боїться влада і чому так непереливки може стати чиновникам.

Справедливість з комфортом

Завдяки тривалій боротьбі громадських активістів, у 2015 році в Україні з’явився новий механізм для зв’язку громадян із органами влади – електронна петиція. За її допомогою група однодумців може сформулювати пропозицію, вимогу, прохання чи звернення до органів державної влади (наприклад обласної державної адміністрації, Міністерства) та місцевого самоврядування (наприклад, до Олександрійської міської ради, виконавчого комітету) і домогтися їхнього розгляду, не виходячи з дому. Оформити та надіслати таке звернення можна через мережу інтернет за лічені хвилини, а чим більше коло прибічників, – тим швидше петиція досягне своєї мети і буде внесена на розгляд міської ради.

Досить ефективний інструмент привернення уваги можновладців до проблем простих людей в Олександрії не працює. Варто сказати, що ні попередня міська рада — 6 скликання і її секретар Геннадій Лоцман, ні нинішня 7 скликання і її секретар Олена Богоявленська, палець об палець не вдарили для того, щоб реалізувати згаданий закон. Журналісти газети взяли на себе ініціативу запровадження цього демократичного механізму управління і неодноразово розповідали про цю тему на сторінках видання, але, схоже, місцева влада навмисне ігнорує критичні матеріали з цього питання.

Вперше електронні петиції були запроваджені у Великобританії ще в 1999 році. Зараз цей механізм діє в понад 75 державах світу, до яких після тривалих громадських дискусій у 2015 році приєдналася й Україна. Тепер наші громадяни мають право звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування через відповідні веб-сайти.

Як діє електронна петиція?

Механізм створення, оприлюднення й розгляду петиції, а також збору підписів на її підтримку є досить простим та чітко врегульований Законом України «Про звернення громадян» (стаття 23-1). Для того, щоб подати петицію, треба заповнити спеціальну форму на відповідному сайті органу або веб-сайті громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. При цьому потрібно вказати свої контактні дані та суть звернення. Таким чином автор бере на себе відповідальність за зміст петиції. Зрештою тут нічого поганого немає, адже треба встановлювати адекватність поданих пропозицій та зафіксувати відповідального за проект. Для того, щоб підтримати петицію, треба також зазначити лише дані, які підтверджують особу підписанта. Сучасні технології дозволяють майже повністю автоматизувати цей процес.

Якщо петиція набере необхідну кількість голосів, влада мусить її розглянути та опублікувати своє рішення з піднятого громадянами питання. Закон «Про місцеве самоврядування» передбачає навіть скликання окремої сесії міськради для розгляду успішної електронної петиції не пізніше 10 робочих днів, якщо депутати чергову сесію не мають наміру збирати.

Хоч трохи, але на користь громади

Дещо все ж в місцевому законодавстві є на користь громадськості. Наприклад, статтею 36 Регламенту Олександрійської міської ради передбачено, що електронні петиції можуть виступати одним із джерел формування порядку денного сесії ради. Власне, це не новина, але добре, що хоч це знають наші представники від народу. На цьому, звісно, всі плюси поки що і завершуються, адже для реалізації права на петицію треба як мінімум відповідний порядок розгляду електронної петиції, якого в Олександрії немає, хоча це теж передбачено законом.

За допомогою механізму петиції громадяни безпосередньо можуть впливати на те, які питання будуть розглядати місцеві можновладці, навіть якщо чиновники й хотіли б замовчати деякі проблеми. У свою чергу, Закон України «Про звернення громадян» накладає на відповідні органи зобов’язання розглянути електронну петицію «невідкладно». Важливо відзначити, що навіть та електронна петиція, яка в установлений строк не набирає встановлену кількість голосів, розглядається як звернення громадян, тобто не може бути проігнорована і викинута у смітник без відповіді.

Як просто достукатись до влади

Навіщо ми говоримо про усі ці правові подробиці? Відповідь дуже проста: вони демонструють, який потужний та дієвий механізм з’явився б у руках олександрійців. За його допомогою ми самі можемо впливати на те, які питання буде розглядати міська рада. Ми маємо змогу не лише привернути увагу чиновників до актуальних проблем міста, але й побачити, наскільки правдивою є їхня «турбота» про добробут громади. Нарешті, електронна петиція може стати ефективним механізмом контролю за виконанням передвиборчих обіцянок, який неодмінно призведе не тільки до якоїсь відповідальності за допомогою правоохоронних органів, але й до конкретної політичної відповідальності міської влади на наступних виборах. Звісно, якщо у людей не коротка пам’ять і вони знатимуть, хто допоміг зруйнувати дитячий майданчик для того, щоб встановити черговий ларьок з продажу алкоголю.

Що там у сусідів?

Незважаючи на те, що значна частина міських громад України та вищих органів влади вже активно використовують електронні петиції для виявлення потреб громадян, Олександрія, як ми вже говорили, не зрушила в цьому питанні ні на крок.

До Єдиної системи місцевих петицій в нашій області вже підключено міста Кропивницький, Знам’янку та Світловодськ. Крім того, система петицій реалізована для обласної ради Кіровоградщини, а також районних рад різних міст області. Олександрія є містом обласного значення, другим за кількістю населення у Кіровоградській області, але й досі пасе задніх.

Як же наші громади-сусіди використовують механізм петицій? Наприклад, обласний центр, місто Кропивницький. Наразі тут іде збір підписів за такі петиції: про продовження роботи громадського транспорту до 23.30; про поновлення деяких тролейбусних маршрутів, про ремонт важливих пам’яток тощо. А в місті Знам’янка є всі шанси прийняти петицію про створення притулку для тварин, який би дозволив гуманно вирішити проблему бродячих собак. Схожі питання піднімають у своїх петиціях і жителі Львова. Більш масштабні проблеми виносяться на розгляд Київської міської ради. Серед останніх можна згадати петиції про повернення «Київенерго» у комунальну власність, про створення мережі громадських вбиралень, заборону продажу алкоголю після 23 години та багато інших.

Тобто електронні петиції перетворились у ефективний спосіб донести свою точку зору до влади, розповісти чиновникам про повсякденні проблеми, які часто залишаються поза увагою, але суттєво впливають на комфорт і добробут жителів громади. Це значно зближує громаду та її представників, які повинні, в першу чергу, дбати саме про інтереси виборців. Принаймні саме для цього обирають мера, виконком та депутатів.

Безкоштовні ліки для забудькуватої влади

Альтернативна думка може бути і такою: критикувати завжди набагато легше, у місті є більш нагальні проблеми, і взагалі чого там петиції якісь створювати, на це ж треба гроші і час. Однак це лише міф, який створено, не виключено, для того, щоб гальмувати процес поширення електронних петицій. По-перше, як показує практика, абсолютна більшість електронних петицій, створених в тих містах, де цей механізм вже запроваджено, стосується нагальних проблем громади, а їх вирішення не потребує від міської влади якихось титанічних зусиль чи непідйомних бюджетних витрат.

По-друге, існує можливість майже безкоштовного запровадження в місті електронних петицій. Зокрема, автор статті зв’язався із представником сайту Єдина система місцевих петицій (e-dem.in.ua), який офіційно співпрацює з багатьма містами України. Ця платформа вже зараз об’єднує більше 100 громад, в тому числі з Кропивницького, Світловодська й Знам’янки. У відповідь на наш запит ми отримали інформацію, що наше місто не виявляло офіційної зацікавленості у співпраці. Цитуємо дослівно Володимира Павлюка, національного модератора сайту Єдина система місцевих петицій: «До мене ніхто з міста Олександрія на рахунок приєднання (до системи-авт.) не звертався (або не вказали, що саме з Олександрії)». Також нам вдалося ознайомитися із умовами підключення і використання даного ресурсу. Зі сторони місцевої влади потрібний мінімуму дій, який коротко можна описати так: підписати меморандум про співпрацю; надати список контактних осіб від міста; надати повну назву міста й дані про необхідну кількість підписантів й строки збору підписів; дати на своєму сайті посилання для створення петицій; призначити людину для контролю за ходом збору підписів. Усе це можна зробити дистанційно через Інтернет. А саме підключення й використання Єдиної системи є абсолютно безкоштовним. Усі витрати беруть на себе європейські фонди сприяння демократії.

Також ми направили звернення до Олександрійської міської ради з проханням роз’яснити ситуацію з електронними петиціями та можливими строками їх запровадження. А поки ми чекаємо на відповідь від місцевих можновладців, можна лише констатувати той факт, що ось уже два роки місто позбавлене ефективного способу вирішення локальних проблем та контролю за діяльністю тих, кому ми делегували наше право вирішувати питання місцевого значення.

Наші журналісти будуть слідкувати за ходом вирішення питання електронних петицій і робити усе від них залежне з метою залучення Олександрії до цього прогресивного механізму. Бо ларьки на майданчиках, страшні дороги та небезпечні умови життя у багатоповерхівках для нас створюють місцеві можновладці. А електронні петиції можуть ефективно впливати на процес і показувати, що міська громада може об’єднуватись і виявляти свою позицію не тільки під час виборів, але й тоді, коли обрані народом мер чи частина депутатів байдуже ставляться до того, як поліпшити життя простого народу.

Павло Чайко