Закритий приватний клуб із назвою «Бюджет Олександрії»

До цього ми вже знайомили наших користувачів з темою використання бюджетних коштів олександрійською міською владою. Ми продовжили наші дослідження і значно більше приділили уваги саме фінансовим та комерційним зв’язкам міської влади. І виявилось, що політичні уподобання багатьох місцевих політиків лише ширма, прикриття для реалізації власних комерційних інтересів. Як можна конвертувати свій депутатський мандат у тисячі і мільйони гривень – далі у нашому новому журналістському розслідуванні.

Приватний клуб, вхід куди тільки для своїх

Бюджет міста Олександрії з року в рік нагадує такий собі опис фінансових потреб своєрідного закритого приватного клубу, вхід до якого дозволений лише вузькому колу осіб. Саме тому він ухвалюється настільки безапеляційно, без тіні коливань і можливих змін. Все завчасно розподілено і немає й тіні конкуренції, економії бюджету для того, аби показати, що влада дбає не лише про членів клубу, а й про народ.

Суть того, що влада називає бюджетом, насправді схована у реальних платежах, у купівлі того чи іншого товару або послуги. Сьогодні побачити всі ці оборудки може кожен, хто впорається із нескладною програмою, що відображає систему електронних закупівель під назвою «Prozorro». Система запрацювала і тепер відображає повний пакет того, що за бюджетні гроші купує влада, скільки це коштує і на яких умовах придбали чи то парти, чи то їжу, послуги будівельників або канцтовари.

У переліку прямих отримувачів вигоди немає Олександрійського міського голови Степана Цапюка чи когось іншого з його найближчого оточення. Після скандалу зі спробою прихватити у приватну оренду та можливий викуп комунального центрального ринку, де фігурували діти чи інші родичі та близькі всіх тодішніх перших керівників виконавчої гілки міськради, мерія стала дещо хитрішою. Хоча прямі зв’язки проглядаються самі собою і зараз.

Перша лінія взаємодії – депутати та чиновники з найближчого оточення олександрійського мера. Майже всі документи один одному підписують депутати міської ради цього та минулого скликання, які перебували і перебувають в орбіті однієї і тієї ж політичної креатури, не зважаючи на те, що вона називалась раніше так, потім інакше, а потім ще і по третьому. Це коло тих самих своїх осіб приватного клубу, яким потрібен доступ до бюджетних грошей. Суми цього доступу чималі і цілком зрозуміло, чому до них так тягнуться руки певних членів клубу і чому сьогодні деякі місцеві політики без проблем можуть витратити на виборчу кампанію доволі велику суму коштів. Тільки за цей рік депутати-комерсанти отримали мільйонні доходи. І це лише та частка, що, як кажуть, лежить на поверхні. Спробуємо розібратися детальніше у нових виявлених нами фактах.

Без конкуренції, тобто, як захочемо

Олександрійські міські розпорядники бюджетних коштів є одними із лідерів в області за закупівлями, де не було змагання за кращу ціну та якість. У міських тендерах левову частину становили закупівлі за неконкурентними процедурами, тобто чиновники купували у комерсантів за бюджетні гроші послуги чи товари без пошуку альтернатив. Середній показник пропозицій на торги по нашому місту склав усього 2.17, тобто на кожну пропозицію влади в середньому запропонували трохи більше двох варіантів придбання. От яка конкуренція. А якщо така конкуренція, то не важко здогадатись, яка тоді буде ціна покупки. При цьому не треба скидати з рахунків, що обидва чи усі запропоновані варіанти дуже часто можуть надходити фактично від однієї і тієї ж особи. Тобто один або декілька із учасників торгів насправді є лише ширмою і заявляються лише для того, аби придати процедурі уявної конкуренції.

Зрозуміло, що відсутність конкуренції може пояснюватись слабким комерційним наповненням міста, неможливістю приватного бізнесу за нинішньої складної економічної ситуації виконати тендерні вимоги. Але, як ми побачимо далі, – це далеко не головна причина. Адже мільйонні суми тендерів зацікавили і крупний бізнес, в тому числі з інших міст. Та чи змогли пробити собі шлях через інтереси закритого приватного клубу потенційно більш вигідні для міського бюджету пропозиції?

Економія? Ні, не чули!

Згадуване нами раніше управління справами Олександрійської міської ради за 2016 рік провело 4 тендери на суму 155380 гривень. Кількість відкритих тендерів – 0. Сума підписаних контрактів – 155380 гривень. Економія бюджетних коштів – 0. Управління справами проводило закупівлю товарів і послуг за процедурою звітування про укладений договір. Пояснимо для тих, хто не втаємничений у секрети бюджетних закупівель. Простіше кажучи, міська влада що забажала, те за бюджетні кошти і придбала, а потім, після придбання, за вимогою закону просто оприлюднила свої звіти про ті договори, які уклала. Тобто ніякої відкритості не було, як і не було конкуренції. Всі за все домовились і за все заплатили за зачиненими дверима мерії.

Управління культури і туризму міської ради провело чотири допорогові закупівлі на суму 209350 гривень. Практично всі вони пов’язані з ремонтом приміщення та встановленням металопластикових вікон у музеї, де керівником є екс-депутат міської ради і екс-заступник олександрійського мера Ольга Чумак. Всі ці закупівлі були неконкурентні, тобто без реальної можливості підприємців, підприємств чи комунальних установ взяти у них участь. У результаті за скільки замовили, за стільки і отримали послуги – капітальний ремонт музею провів підприємець Олег Плотніков, а придбання металопластикових вікон проводилось через підприємця Романа Волченкова. Останній комерсант є дуже успішним безальтернативним постачальником послуг для міського бюджету. Саме він отримав 476971 грн. від постачання дверних блоків у комплекті для школи № 15, де директором є депутат минулого скликання і екс-лідер провладної тоді фракції Партії регіонів в міськраді Борис Кравченко.

Цей же підприємець отримав гроші на неконкурентній основі від управління освіти молоді та спорту за послугу, яку назвали як «капітальний ремонт. Заміна віконних блоків». Це, за оголошеним звітом про укладені договори, є постачанням 28 віконних блоків вартістю 114925 гривень. Тільки відкривши текст договору можна довідатись, що мова йде про заміну вікон у дитсадку № 29.

Ще один контракт той же підприємець отримав для постачання вікон у дитсадок № 14. Вартість договору цього разу склала 55658 грн. Всі ці договори були неконкурентними, тобто сума контракту між комерсантом і владою встановлювалась тет-а-тет, без залучення конкурентів.

Секретний депутат-комерсант

Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Міська лікарня № 1 м. Олександрії», або по-простому центральна міська лікарня, теж не залишилась осторонь численних закупівель. І тут теж є певна тенденція. Всього за цей час лікарня закупила товарів та послуг на 3 мільйони 685 тисяч гривень. І тут в неконкурентний спосіб укладено один з найбільших контрактів з виконання робіт по установленню металопластикових конструкцій для хірургічного відділення на 148300 гривень. Окремо укладено договір щодо придбання металопластикових конструкцій на 123800 грн. і теж на безконкурсній основі. Це одні з найдорожчих закупівель лікарні у цьому році і всі вони здійснені у приватного підприємця Анатолія Горошка, який був депутатом міськради 6 скликання від Партії регіонів і є депутатом 7 скликання Олександрійської міської ради вже від «Опозиційного блоку». А. Горошко був і є активним представником тієї частини міськради, що відверто симпатизує меру з усіх питань, постійно вносить з голосу проекти рішень міської ради, що так чи інакше стосуються якихось бюджетних чи земельних питань. У раді минулого скликання А. Горошко був головою постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, архітектури, містобудування та раціонального використання природних ресурсів. Присяжний Олександрійського міськрайонного суду.

Це виглядає смішно, проте у тексті договору між цим підприємцем і лікарнею, який, до речі, підписав колега А. Горошка по одній фракції «Опоблоку» головний лікар, депутат міськради В. Приходько, зазначено, що всі дані, вказані у договорі про постачання за бюджетні кошти вікон, є «конфіденційними». Більше того, постачальник вимагає, щоб ніякі подробиці цього контракту нікому не були розголошені. Тобто депутат, який підзаробив на комерційному контракті, що проводився поза конкурсом, ще й має бажання закритися від городян і не звітувати про це перед людьми.

Цей же депутат підписав і інший договір на суму 222500 гривень щодо встановлення у цьому році 99 вікон для дитсадка № 43, що по проспекту Соборному, 138.

Трохи про ванни і компресор

Все ж одна закупівля і на чималу суму – 100000 грн., хоча і зі зниженням ціни до 98000 грн., таки відбулась за конкурсом. Мова йде про придбання медичного компресора для лікарні. Тут якось все сталось так, що комерсант з Кропивницького взяв участь у тендері і переміг. Хоча і був єдиним кандидатом на постачання цього обладнання. Електронна купівля була оприлюднена у різних майданчиках. Проте дивує надто слабка активність потенційних постачальників, адже сума контракту чимала і вимоги стандартні. Варто, до речі, сказати про те, що чимало представників бізнесу, імовірно, просто не мають інформації про те, що у таких закупівлях можна брати участь і що це сьогодні значно простіше, ніж було раніше. Інше питання, чи є бажання у комерсантів спілкуватись і тим більше домовлятись із владою, яка має сумнівну щодо прозорості діяльність, як у минулому, так і сьогодні. Ось ще декілька прикладів.

55 тисяч з міської лікарні віддали за бальнеологічну ванну «Релакс Люкс». Варто сказати, що закупівля відбувалась, якщо вірити оприлюдненій інформації по договору із постачальником, саме такої модифікації ванни. Невідомо щоправда, чому саме таку ванну вирішили придбати, адже це досить поширене лікувально-профілактичне обладнання, яке можуть постачати різні виробники. Але цікавим є те, що і ціна різна, бо дехто з дилерів пропонує придбати таку самісіньку ванну не за 55 тисяч, а за 49. У чому різниця складно сказати (можливо у сплаті чи несплаті податку на додану вартість), хоча комплектація повна і чому у безтендерній закупівлі була саме така ціна, а у деяких постачальників дещо інша, можна лише здогадуватись.

Варто сказати і ще про одну закупівлю – придбання послуги розробки технічної документації для реконструкції будівлі колишнього відділення урології під центр нефрології та діалізу. За розробку проекту теж на безконкурсній основі заплатили 85800 грн. фірмі з обласного центру. Чому не провести конкурс і не позмагатись із потенційними постачальниками такої неунікальної послуги? Чому не зекономити кошти? Дивина та й годі.

Дивна закупівля, яка не відбулась

Не менш дивним став тендер на закупівлю ліків «Біолік Туберкулін ППД-Л». Закуповувати мусять 1710 комплектів цього розчину для ін’єкцій. Але після проведення тендеру, в якому отримало перемогу ТОВ «ІМУНО-ФАРМ», яке зобов’язувалось постачати ліки не за 200000 грн., а за 187544 грн., переможець не надав деякі додаткові документи, що передбачені законодавством. У підсумку переможця тендеру дискваліфікували. Теж саме стосується й інших учасників тендеру, які надали такі ж або наближені до переможця пропозиції: ПрАТ «Медфарком-Центр» (187544 грн.), приватне підприємство фірма «Санітас» (190288 грн.), ТОВ «Валанж-Фарм» (193 000 грн.). У підсумку лікарня залишилась без ліків, а жоден із потенційних продавців так і не довів свою тендерну документацію до належного стану.

Хоча з іншого боку це досить дивна ситуація, адже згадане одеське підприємство є постачальником ліків для багатьох відомих лікувальних закладів. Наприклад, комунального Дніпропетровського центру первинної медико-санітарної допомоги № 11 на 367200 гривень (контракт укладено 10.11.2016 року), а також для Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» на суму 141328 грн. та багатьох інших українських лікарень.

Вражаюча самотність без конкурсу

Висновок із сказаного можна зробити такий: кошти з міського бюджету Олександрії можуть отримувати лише свої люди і тільки на певних умовах. Раніше, до запровадження електронних закупівель, для чиновників і певних комерсантів все було просто, але тепер, коли бази даних стали відкритими і доступними всім, а тендерна документація завантажується на комп’ютер за лічені секунди, стає очевидним те, що головна мета більшості тих, хто шалено тримається за владу, тільки у тому, щоб зберегти повний контроль над грошима бюджетного фінансування. Десятки, сотні тисяч гривень, а за тим і мільйони, десятки мільйонів, пливуть до рук місцевих можновладців. А вони лише сидять собі на цих потоках і розподіляють їх. Якщо раніше про це можна було лише здогадуватись, то тепер кожен виборець міста може спитати у того ж самого депутата Горошка, де він дів свої чесно зароблені статки і чи будуть відображені вони у його декларації? До речі, незабаром депутати рад усіх рівнів, в тому числі Олександрійської міської ради, будуть змушені теж подати декларації про доходи і майно. Цікаво, ті, хто підробляє чималі суми коштів з бюджету, покажуть їх чи приховають?

Наостанок наведемо вражаючі цифри щодо згаданої нами в одній із попередніх публікацій комерсантки, що досить несподівано з’явилась на комерційному горизонті міста та одразу стала постачальником всіх бюджетних комп’ютерних та мультимедійних закупівель міста. Мова про фізичну особу-підприємця Олену Іваніну. Як виявилось, тільки за 2016 рік комерсантка взяла участь у 42 тендерах. В усіх них вона була єдиним учасником і, звісно, оголошена переможцем. Всі ці безконкурсні участі і, звісно, перемоги принесли їй… – 6 мільйонів 22 тисячі 205 гривень бюджетних надходжень. Як ви думаєте, це так 42 рази фартово для підприємниці зійшлися зірки та склалися обставини, чи у такому розвитку подій була чиясь зацікавленість? Реалістичнішою виглядає відповідь, що все це приватний бізнес когось із міських посадовців, а сама підприємець лише певна фігура в ньому. Хоча не виключається можливість того, що це дійсно приватний інтерес. Проте не дуже віриться в те, що 42 рази безконкурсна участь у бюджетних закупівлях могла пройти без певних «профспілкових внесків», як говорять зараз про так званий «відкат» на певному чиновницькому слензі. Напевно, лише «десятина» могла стати основним стимулом всіх дій. Де тут питати про економію бюджету? Ні, в Олександрії про таке не чули.