Олександрійська об’єднана громада: поки що версія 2.0

18 листопада Кіровоградська обласна рада ухвалила рішення «Про схвалення пропозиції щодо внесення змін до Перспективного плану формування територій громад Кіровоградської області». Тепер, обласна рада дала старт процесу формування нових громад і зреклася своєї нейтральності та страху перед майбутньою децентралізацією. Чи означає це, що завтра в Олександрії можуть призначити позачергові вибори? Чи потрібно буде вже завтра зачиняти двері районних і міських організацій та формувати нову, об’єднану владу?

Що пропонується?

Оновлений проект формування громад включає велику об’єднану громаду, що охоплює практично третину нинішнього району – місто Олександрію та 44 сільських і селищних громад. В склад запроектованої Олександрійської об’єднаної громади повинні, на думку авторів проекту, за який пропонували проголосувати керівництво обласної держадміністрації та спеціалісти відділів її управлінь, входить Олександрійська міська рада, Звенигородська, Олександрійська (екс-Димитрівська), Головківська, Андріївська, Ізмайлівська, Приютівська, Пантаївська, Новоселівська (екс-Комінтернівська), Бандурівська, Войнівська, Косівська, Костянтинівська, Лікарівська, Недогарківська, Протопопівська громади. Крім того, на базі району формується ще дві громади: Новопразька об’єднана громада, що запроектована у складі Новопразької, Шарівської та Світлопільської громади, і Червонокам’янська об’єднана громада, що охоплює усю східну частину району і має включати 11 громад: Червонокам’янську, Дівочепольську, Куколівську, Михайлівську, Попельнастівську, Травневого (екс-Пролетарську), Улянівську, Щасливську, Добронадіївську, Олександрівську, Долинську громади.

Власне, це дещо відрізняється від перших варіантів, які були запропоновані Кабміну та врешті відкинуті експертами, як такі, що не відповідають принципам формування громад, закладеним у затверджену на державному рівні методику.

Хто проти?

Ухвалення рішення про формування громад, які мають стати новими осередками влади і всього оновленого українського місцевого самоврядування, відбувалося в обласній раді досить цікаво. І перед тим, як зрозуміти, що буде далі, варто дізнатись, як ухвалювалось це без сумніву історичне рішення в обласному парламенті.

Практично обговорення проекту завершилось і почалось сольним виступом депутата облради від «Опозиційного блоку», першого заступника Олександрійського міського голови Людмили Давиденко. Нового вона нічого не сказала, і наголосила – новий проект не відрізняється від того, що пропонувався раніше і був відхилений Кабінетом Міністрів. Наразі, на її думку, об’єднання міста Олександрії з 44 населеними пунктами не доцільно. Вона сказала, що відбулися громадські слухання, на яких олександрійці, мовляв, висловилися проти об’єднання з сільськими громадами району. Також вона зазначила, що облдержадміністрація, не дивлячись на прохання міської влади, не навела жодних доводів щодо доцільності такого об’єднання і загалом констатувала, що формування громад проходить швидше примусово, ніж добровільно. Загалом її позиція схематично виглядала так: Олександрійську територіальну громаду потрібно залишити такою, якою вона є ще з часів роботи вугільних промислових підприємств: декількома сільськими і селищними радами, які попри те, що мають чималу відстань від міста і тому не можуть бути з містом у відповідності до методики Кабміну, історично і економічно пов’язані з містом.

Емоційний виступ Л. Давиденко на цьому завершився, а доводів щодо того, яким чином ця схема може бути реалізована у рамках існуючої досить чіткої методики формування громад, від депутатки так не пролунало. Дійсно, експерти вказали на те, про що раніше говорили і журналісти «ГК» у наших попередніх публікаціях на цю тему: не може бути черезсмугових утворень, як зараз, на кшталт «територія міста – району – знову територія міста». А також методика передбачає наявність центру громади на відстані не більше 20 кілометрів до кожного населеного пункту. Прибуття швидкої медичної допомоги та пожежної допомоги не має відбуватись довше, ніж за 30 хвилин. А у пропонованому варіанті мерією це ніяк виконати неможна.

Тож депутати трохи поговорили, а потім почалось голосування і тут виявилось, що більшість обласних депутатів за проект, запропонований облдержадміністрацією. Рішення було досить несподіваним – 35 голосів «за», 4 – «проти», 8 – «утрималось», 6 – «не голосувало». Проти голосували депутати-свободівці. А от тими, хто був у сесійній залі, але не голосував, тобто взагалі не висловив власної думки голосуванням, виявилось, була саме олександрійська команда екс-регіоналів на чолі з Людмилою Давиденко: Анатолій Кожемяченко, Геннадій Лоцман, Людмила Сосна і Олександр Цапюк. Інша ж частина екс-регіоналів, які нині є депутатами облради від «Опозиційного блоку», голосувала «за»: О. Фролов, А. Тесленко, В. Волканов, В. Абрамян, К. Каспров, Д. Руденко. Взагалі був відсутній олександрієць Анатолій Дичко. З цього виходить, що «опоблоківці» обласної ради взагалі не мають спільної думки і попри те, що очолює їх саме Л. Давиденко, олександрійська депутатська «діаспора» відкололась від однопартійців?

Слід відзначити і те, що утримались під час голосування практично всі представники «Батьківщини», включно із головою обласної ради О. Чорноіваненком. Тож виходить, що нинішня формальна єдність по партійній приналежності нічого не варта і мабуть справа у якихось внутрішніх переконаннях депутатів, а можливо і у особистій зацікавленості, бажанні взяти участь у процесі, а не йти проти децентралізації влади, яка відбудеться чи в наступному році, чи іншому.

Вибори чи домовленості?

Дехто з місцевих політиків у приватній розмові висловився категорично: ми починаємо виборчу кампанію. Все, тепер будуть перевибори, ставимо палатки, готуємося!

Дійсно, перевибори передбачені новим законодавством, коли утворюються нові громади. Але, як прокоментував нам Володимир Нижник, консультант з юридичних питань кіровоградського «Офісу реформ», для початку виборчої кампанії чи інших об’єднавчих дій потрібно виключно добровільне рішення всіх рад, які входитимуть у склад об’єднаної громади. Законодавство ніхто не змінював, хіба що розширив повноваження міст, селищ та сіл. Тепер остаточне слово не за обласними радами, а саме за місцевими радами. Якщо остання громада ухвалює рішення про об’єднання, це вже і є остаточне рішення про утворення нової громади. Ніяких додаткових перепон немає.

На думку експерта, попередній проект перспективного плану формування громад був схвалений з урахуванням точки зору громад. Другий варіант, який розглядався і був затверджений обласною радою – це вже і позиція громад, і позиція експертів. Скільки часу потрібно буде на проведення експертизи проекту у Кабміні, складно сьогодні говорити, хоча попередні спроби подати на затвердження такий проект завершувались фіаско через декілька місяців розгляду і надання зауважень. Перед остаточним вердиктом Кабміну спочатку розглядається проект Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Раніше нового року такий висновок навряд чи буде, але у наступному році не виключено, що він таки з’явиться на світ. Проте чи будуть саме так реформовані громади, як передбачає Перспективний план, у експерта немає впевненості. Він підкреслює те, що це – «ідеальна схема», яка може бути змінена у відповідності до методики. Проте щодо Олександрії, то чого не буде точно – так це старої схеми, коли селища Олександрійське (екс-Димитрове) та Пантаївка входили до громади міста Олександрії, попри те, що не мали з ним спільних меж.

А якщо ні?

Що відбудеться, якщо мерія Олександрії не погодиться ухвалити рішення про об’єднання і буде знову шукати шляхи до протистояння і відшукувати власну аргументацію? Законодавчої відповіді на цю проблему поки що немає. Проте, на думку експерта, Україна, яка йде у питанні децентралізації за європейським взірцем, дає змогу самостійно формувати нову владу та нове бачення громад. Але цей процес не може бути безкінечним. І так, як це відбувалось у інших країнах Європи, в цьому випадку закон може змінити слово «добровільне» на інше. Тобто анархії, окремої держави у державі не вийде. Тому обирати шлях формування нової об’єднаної територіальної громади треба. Адже це не тільки стимулюється державою, дає певні бюджетні переваги, але й потрібне з суто практичної точки зору. Уявіть – в одному місті є дві влади, які управляють від імені громадян Олександрійщиною. Чи логічно це? На мою думку, ні.

Віктор Голобородько